Настав час НАТО виконати рішення Бухарестського саміту і почати підготовку до надання Україні членства

Ситуація на Донбасі загострюється. Росія стягує до українських кордонів свої війська. Вже більше місяця російські пропагандисти накачують інформаційне поле фейками щодо можливого наступу ВСУ на Донбас, який Москва готова захищати за допомогою своєї регулярної армії. Володимир Зеленський каже, що гра м’язами у форматі військових навчань («Запад-2021», до яких готується Росія – Авт.) і можливі провокації вздовж кордону – це традиційна справа Росії, повідомляє ТСН.

Європа реагує на це досить мляво. Хоча саме Франція та Німеччина є учасниками нормандського формату. На відміну від Сполучених Штатів. У четвер, 1 квітня, міністр оборони США Ллойд Остін сам подзвонив українському візаві Андрію Тарану. За день до цього голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі поговорив з керівниками Генштабів України і РФ.

Володимир Путін дуже любить символізм. Відбувається все це на чергову річницю знищення українського ядерного арсеналу та Бухарестського саміту, де 2008 року Україна і Грузія так і не отримали ПДЧ, а потім зазнали цинічного нападу з боку Росії.

ТСН.ua розпитав у віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, чи змінили країни-члени Альянсу свою думку за 13 років.

– Рівно 13 років тому в Бухаресті відбувся сумнозвісний саміт НАТО, де Україна і Грузія так і не отримали ПДЧ. Це була помилка Заходу?

–  Думаю, в цю річницю нам важливо розуміти кілька серйозних рішень, які були ухвалені на Бухарестському саміті. Незважаючи, що дійсно ні Україна, ні Грузія поки не отримали ПДЧ, декларація Бухарестського саміту чітко визначає, що Україна і Грузія стануть членами НАТО. Більше того, ця ж декларація дає доручення міністрам країн Альянсу розпочати роботу щодо підготовки до отримання нашими країнами ПДЧ. Я вважаю, що виконання другої частини цієї декларації якось затягнулося – аж на 13 років. Цього року на саміті лідерів країн-членів визначатиметься десятирічна стратегія розвитку Альянсу. Думаю, настав час нарешті виконати умови декларації Бухарестсього саміту і, як мінімум, дати інструкції відповідним міністрам почати підготовку до надання Україні ПДЧ. А Україна ще більше готова до отримання такого Плану, ніж це було 2008 року.

– Чи змінилося щось за 13 років? Адже і зараз країни-члени Альянсу не дуже хочуть говорити про членство України в НАТО через Росію.

– Цікаво, що на Бухарестському саміті, до того, як розглядалося питання України і Грузії, в порядку денному стояло питання діалогу з Росією. І вже тоді 2008 року Володимир Путін поставив під сумнів суверенітет нашої країни. Тоді це певним чином насторожило тих партнерів, про яких ми знаємо (це Франція та Німеччина – Авт.), і рішення не було прийнято. Але це не завадило Путіну того ж року розпочати військові дії на території Грузії, а 2014 року – анексувати Крим і розпочати війну на Донбасі з Україною. Так само Росії протягом цього часу нічого не заважало розгойдувати країни Сходу, ескалювати ситуацію в Сирії тощо. Сьогодні ми бачимо, що чим активніше ми просуваємося в напрямку політичного об’єднання з Європою, інтенсифікуємо контакти зі США, розмови і діалоги по лінії НАТО зі США, то це призводить до ескалації ситуації на Донбасі, в Сирії… Сьогодні ми бачимо, що це було також намаганням РФ відволікти увагу від стратегічних речей, які сьогодні вирішуються в Європі. За ці 13 років лідери великих демократій також зробили свої висновки. Сьогодні ми розуміємо, що отримання європейської і євроатлантичної перспективи, в першу чергу ПДЧ, важливо не лише для України. Це в першу чергу важливо для великих демократій – Штатів, Великобританії, Німеччини і Франції. Це велика запорука стабільності і безпеки в цьому регіоні, ідентифікація західного світу, як світу, який має план і готовий відстоювати демократичні цінності. Я вважаю, що саме тому країни Альянсу мають ухвалити політичне рішення надати Україні ПДЧ. І, нагадаю, що ПДЧ – це український план внутрішньої трансформації нашої країни. Тому наразі від країн Альянсу ми очікуємо політичної волі, консолідації і сміливості ухвалити таке рішення.

– Є ще одна річниця. Саме 1 квітня 1995 року в присутності міністра оборони США почалася ліквідація ядерного потенціалу України – третього за могутністю в світі. Зрозуміло, що у нас не було можливості його утримувати. Але чи не вважаєте ви, що Захід нас фактично обдурив із Будапештським меморандумом?

– Тут є кілька важливих елементів, на які я б особливо звернула увагу. Будапештський меморандум був підписаний лідерами відповідних західних країн і РФ. Порушила Будапештський меморандум саме Росія. Для українців це чергове підтвердження сумнозвісного вислову, що домовленості з Росією не вартують і паперу, на якому вони підписані. Але це також певний досвід, як і додаткові декларації, які були оприлюднені ЄС наприкінці 90-х – початку 2000-х, де Україну бачили стратегічним партнером і фактично кандидатом на розширення. Але сьогодні ми не лише країна, яка обрала європейські цінності. За свій вибір Україна протистоїть війні РФ на своїй території. Тому свої цілі ми формулюємо досить чітко. Гарантії нашої безпеки і колективна безпека в Європі залежать від спільної роботи. Така робота можлива в НАТО. Економічний розвиток, економічний суверенітет і економічна стабільність можлива лише в ЄС. Сьогодні ми чітко окреслюємо ці месседжі і вважаємо, що це спільна відповідальність і завдання всього вільного світу просувати такі можливості для України.

– Чи є у нас шанс отримати ПДЧ вже 2021 року? Ви вже згадали про стратегію розвитку НАТО до 2030 року, яку лідери ухвалюватимуть на саміті восени. Чи можемо ми там побачити перспективу надання Україні ПДЧ? Або вже його отримаємо?

– Можливо, саміт відбудеться раніше, навіть не восени, а на початку літа. З впевненістю можу сказати, зокрема за результатами нещодавньої зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів Альянсу в Брюсселі, що Україна точно буде на порядку денному. Думаю, зарано говорити про конкретне рішення, адже все ж таки його ухвалюють країни НАТО. Можу сказати кілька важливих елементів. Перше – Україна готова до ПДЧ. Друге – ми зараз працюємо зі всіма столицями, які підтримують і не підтримують цю ідею. Тому я вважаю, якщо якесь рішення має бути прийнято в ході цього саміту, враховуючи короткі терміни, так це завдання міністрам, як це передбачено декларацією Бухарестського саміту, розпочати роботу над ПДЧ.

– Як взагалі на цьому саміті буде представлена Україна? На якому рівні?

– Я знаю, що всередині НАТО ще тривають перемовини не тільки щодо порядку денного, а й взагалі щодо часових рамок його проведення і складу. З нашого боку є готовність і бажання взяти участь у саміті на всіх рівнях – від президента до всіх гравців на цьому політичному полі, враховуючи мене. Побачимо, як відбуватиметься підготовка. Нам є про що говорити, що заявити і які інтереси просувати. Але навіть без деталей щодо саміту, наша динаміка взаємодії з НАТО достатньо висока.

– Президент Зеленський говорив, що Україна хоче вступити в НАТО і ЄС за 5-10 років. Це реально?

– Власне візія руху до членства в НАТО у президента дуже чітка. Ми з ним постійно проговорюємо всі стратегічні і тактичні кроки в цьому напрямку. Звичайно, за умови отримання ПДЧ часові рамки вже прямо залежатимуть від прогресу України, від політичних рішень, які позиції будуть закріплені в стратегії НАТО-2030. Знаєте, один із європейських дипломатів сказав мені дуже серйозну річ. Причому дипломат однієї зі скептично налаштованих країн щодо цього питання. Він сказав мені, що питання щодо членства України в НАТО взагалі не стоїть. Для цього є найвища політична підтримка. Стоїть питання в цілому щодо політики розширення, чи готові зараз європейські лідери говорити про політику розширення. Відповідь на це питання, враховуючи Україну, якраз і буде у стратегії НАТО-2030. 

Про це відбулась телефонна розмова між радником американського президента з нацбезпеки Джейкобом Салліваном та главою Офісу президента України Андрієм Єрмаком. Салліван від імені США вкотре висловив підтримку суверенітету та територіальної цілісності України й запевнив у готовності Вашингтона допомагати Києву з повноправним членством у НАТО. Єрмак, зі свого боку, розповів американському раднику про ситуацію на Донбасі й про численні порушення режиму припинення вогню.    

ЗакарпатПост