Чоловік поїхав на заробітки і знайшов там іншу, а я залишилась із трьома дітьми

Що робити жінці, коли чоловік її кидає. Сама вона не знає, як забезпечити і поставити на ноги дітей. Та й родина завжди жила щасливо і вона не може зрозуміти, що трапилось. До газети ЯСНО написала з проханням дати пораду закарпатка Ольга.

• Золотце, купи свіжий номер газети ЯСНО •

Одружились ми з Іваном одразу після закінчення школи. Вчились у одному класі. Це була шкільна любов. У 18 років я вже стала мамою. Потім народила ще двійнят. Загалом у мене троє синів. Хлопці дуже жваві, мені з ними дуже важко. Старшому 14 років, молодшим 12. У всіх підлітковий вік. Мене вони не слухають зовсім. Від батька хоча б боялись. Після других полів я почала хворіти. Сильно набрала вагу. Розумію, що можливо стала для Івана непривабливою, однак він цього мені ніколи не казав. Усе в нас було добре. Поки він працював у місті. Заробляв нормально, я ніде не працював, бо в селі роботи немає, та й спеціальності в мене також нема. У мне багато господарства. Я завжди доглядала за худобою, садила город та готувала хлопцям і чоловікові. У хаті в мене ідеальний порядок. Я дуже добре господиня, чудово готую. Іван постійно був задоволеним.

Та коли почався карантин, він втратив роботу. Кум запропонував поїхати в Чехію. Я не заперечувала. Діти ростуть, гроші потрібні. Перші кілька місяців він телефонував щодня. Цікавився домашніми справами, Потім місяць був вдома… усе ніби теж було гаразд. Та потім. Коли поїхав вдруге, дуже змінився. Телефонував рідко, коли я дзвонила, не завжди відповідав, казав, що дуже зайнятий і в нього немає часу на пусту балаканину. Я змирилася. Думаю, працює, не встигає. Потім приїхав додому  якийсь сам не свій…. Завжди нервовий. Часто кудись зникав, ховав від мене телефон. Спав у іншій кімнаті. До мене завжди чіплявся з різними докорами. Зчиняв скандали на порожньому місці. Дітям також не раз перепадало просто так. Тому коли поїхав у Чехію втретє, ми навіть зраділи.

Та радість тривала недовго. Приблизно за місяць Іван повідомив, нехай готую документи, він хоче розлучитись. Я плакала. Питала, що ому, що трапилось. Він просто відповів, що покохав іншу і нам краще мирно розійтись. Я не хотіла. Зараз також не хочу… утім нас уже розлучили.

Та жінка також заробітчанка. Але вже 10 років живе у Чехії. Вони познайомились на заводі. Де працювали. Вона була його начальницею. Закрутили, так би мовити, службовий роман. Це вже мені чоловіки з нашого села розповіли, що з Іваном працювали. Сам чоловік не пояснював нічого. Коли приїхав, просто зібрав речі і відвіз до батьків, бо ми жили у хаті, яку купила мені моя мати.

Я досі не можу заспокоїтись і зрозуміти, чому так трапилось, чому він мене покинув. Чи є надія його повернути? Його не цікавлять ні діти, ні я. його коханка старша за нього на 10 років. Гарна, нічого не кажу. Але ж як так можна?

Тепер жити нам дуже важко. Я вперше в житті пішла на роботу. Працюю продавцем у супермаркеті, заробляю небагато. Не встигаю вдома нічого. Та найбільше мені не вистає навіть не грошей, а чоловіка. Що мені робити? Чи можна повернути його в родину? • Цілу статтю читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекси 76076, 76300 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост