Закарпаття потопає у смітті, але люди не дозволяють у себе в селах будувати сміттєпереробні заводи

Як відомо, пластикові пляшки розкладаються дуже довго в залежності від клімату і складу пластику.  Цікаво, що для розкладання паперу необхідно близько 5-10 років, для банки з-під консервів – 90 років, для поліетилену – 200-500 років, а, щоб розклалося скло – 1000 років. Однак скло не шкідливе і його навчилися переробляти…  й використовувати повторно. Не дарма навіть у радянські часи були пункти  прийому склотари. А пунктів прийому пластику досі немає у більшій частині області , пише газета ЯСНО.  

• Серденько, купи свіжий номер газети ЯСНО •

Жодна закарпатська громада на своїй території не хоче мати ні сміттєпереробного заводу, ні сміттєзвалища. Звалища є у містах, а села або возять відходи у райцентри і викидають безкоштовно у чужі смітники, або, ще гірше, викидають у ріки, канави… одним словом завалюють природу своїми фекаліями у всіх значеннях слова. І тут найбільша провина лежить на головах ОТГ та старостах. Вони повинні подбати хоча б про централізований збір та вивезення сміття з території, вони повинні начати людей не смітити, повинні пояснити, що заводи з переробки відходів потрібні, але вони мають бути екологічними і ні в якому разі не спалювальні, бо їхні викиди у повітря є неймовірно шкідливими.

Не вихід також викопувати на берегах рік ями і туди закопувати непотріб, адже від цього і вода стає отруйною, і такі приховані звалища паводки вимивають і все прямо потрапляє у річки.

І просто противно чути від місцевих заїжджену фразу, коли хтось питає їх, звідки у селі стільки сміття. Люди кажуть: «То ріка принесла, у нас було чисто!» Та не правда! Людей обманути можна, але не природу! І вона потім мститься за сміття, за вирубки, за нищення русел заради гравію… засухами, паводками, пандеміями… як зараз… і це – тільки початок, якщо в найближчій перспективі нічого не зміниться.

Неймовірно болісно дивитись у воду, яка просто кишить тоннами пластику у повноводдя. На кущі і дерева, що ростуть на берегах, чіпляється целофан, залишки одягу, взуття, усілякий мотлох. У воді можна побачити навіть трупи тварин, що просто не вкладається у голову!

У Європі, на яку ми так любимо рівнятись таке побачити не можна ніде.  Більше того, за сміття, яке несе сусідам Тиса щороку Україна платить мільйонні штрафи. І це вже б’є по бюджету усієї держави. Тож якщо ми дійсно хочемо бути європейцями, передусім повинні навчитись поводитись зі сміттям, вирішити питання звалищ і поважати природу • Цілу статтю читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекси 76076, 76300 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост