Нерідко люди кажуть, коли не бачать явного ефекту після прийому ліків, що вони підроблені, чи що не те виписав лікар. Але правда набагато страшніша. Газета ЯСНО пропонує вам коротко ознайомитися з уривками із книжки відомого медичного журналіста. Після прочитання його заміток ви набагато менше станете довіряти рецептам лікарів.
Книжка Бена Голдакра із Великобританії «Bad Pharma» («Погана фармакологія») вийшла в 2012 році і спричинила мало не перебудову всієї фарміндустрії. Наразі вона перекладена з англійської на різні мови світу, у тому числі – українську.
Отже, міфи про ліки.
Сфера ліцензування ліків для випуску на ринок – одна з тих вузьких і специфічних областей, де «все за всіх знають». Тобто чиновники, що займаються видачею ліцензій, поступово обзаводяться колом знайомств серед співробітників фармкомпаній, що відповідають за просування, і з часом через ряд причин починають діяти в їхніх інтересах. Найчастіше це не пряма корупція – чиновників зазвичай не намагаються підкупити безпосередньо, – але результат м’якого впливу і просто тісного спілкування. Важливий фактор полягає в тому, що зарплати в фармкомпаніях зазвичай вище, і багато чиновників через деякий час стають їх співробітниками, тому ще заздалегідь намагаються не сильно псувати відносини з потенційними роботодавцями. Феномен подібного переманювання давно відомий, але так і не зрозуміло, як з ним боротися. Найяскравіший подібний випадок – історія Томаса Лінегрена, який, не пропрацювавши й місяця виконавчим директором Європейського медичного агентства, перейшов на роботу приватного консультанта фармкомпаній, тобто фактично став розповідати їм, як обійти обмеження, які він сам же на чолі відомства тільки що і накладав