У Великодню суботу готують крашанки і писанки

За доброю традицією у Великодню суботу готували крашанки, писанки (скробанки, мальованки).

Вони зберігалися протягом усіх свят . Із сивої давнини прийшла до нас традиція вважати яйце виразом духовності народу, справжнім витвором мистецтва, мініатюрним чудо-шедевром, пише xn--b1aasidjedbb0byj.com.ua

Йдеться про традиції розпису на яйці — писанкарство. Звичай навесні розписувати яйця і роздаровувати рідним і знайомим є дуже древнім. Через свої цікаві зовнішні і внутрішні властивості, як-от: еліпсоподібна форма, що не має ні початку, ні кінця, здатність народжувати із себе життя, яйце стало видимою моделлю джерела і вічності життя.

Найперші дані про символізацію яйця надійшли із Китаю у VI ст. до нашої ери. Китайці навіть появу першої людини пов’язують із яйцем. Отже, яйце — це життя, без кінця і початку, а кожна смерть таїть в собі зачатки нового життя.

Зараз писанкарство відоме всьому слов’янському світові. Розпис на яйці поділяють на крашанки і писанки. Писанками здебільшого називають сирі розписані яйця, крашанками — варені, але особливо зараз цей поділ є досить умовним.

Існують різні способи і техніки розпису. Найдовершеніша і найпоширеніша з них — воскова.

До XIX століття в Україні для розпису писанок використовувалися до трьох барвників. Після відкриття анілінових фарб палітра розпису дуже розширилась. У Канаді, а тепер і в Україні, відкрито музей писанки, проводяться виставки найкращих робіт з писанкарства.

ЗакарпатПост