АНОНС. 90-кілограмова собацюра втрачала свідомість від малюсіньких песиків

Вівчарка-переросток перелітала через огорожу, як горобець, носила господині ручку та газети

Собаки бувають неймовірно цікавими і деякі з них вміють витворяти нечувані речі. А ще вони можуть мати трохи незвичний для себе вигляд. Працівниця газети ЯСНО мала німецьку вівчарку Шебу, яка виросла набагато більшою за інші вівчарки і сягала розмірів великого дога, але при цьому була настільки доброю і не агресивною, що боялася маленьких пекінесів. Саме про неї наша сьогоднішня розповідь.

Малою я любила носити Шебу на руках і вона знала команду: «Шебіка йде на ручки». Тоді вона клала передні лапки мені на плечі і чекала, коли я підніму її. Ця любов носитися на руках збереглася до кінця її життя. Навіть великою дорослою собакою, що важила під 90 кілограмів, вона просилася на руки. Щоправда, я не могла зрушити її з місця…. але їй цього хотілося.

А ще вона перелітала через височенну огорожу, як птах. Великі півтораметрові бетонні колони для неї ніколи не були перепоною. Сама з дому не втікала, але коли бачила, що я йду гуляти на повідку з її мамою, а вона в цей час залишається вдома, вистрибувала за нами на вулицю. Аби вона не втекла, батько наспоруджував такі огорожі, що майже всі сусіди сміялися – вище 2 метрів. Проте навіть через такі вона умудрялася перестрибнути.

Норов у неї був дуже волелюбний і вона ненавиділа кішок. Якось, побачивши сусідського котяру, втекла від мене і її мало не збив поїзд. Із того часу ми прозвали її «Анна Карєніна».

Загалом їй подобалося гуляти самій. Хоч далеко ніколи не відходила, та залишати її на вулиці саму ми ніколи не хотіли, тож деколи доводилося бавитись у здоганяли. Це для неї приносило радість, а нас виснажувало • Цілу статтю читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост