Монахиня ходила в ланцюгах і жила у дуплі

Знають у Києві святу, що жила в дуплі у Голосіївському лісі. Це було зовсім недавно – у минулому столітті, пише газета ЯСНО.

• Серденько, купи свіжий номер газети ЯСНО •

Мова йде про монахиню Аліпію, яка оселилася поблизу Києво-Печерської Лаври. Звідки вона прийшла – ніхто не знав, була молодою, дуже багато молилася, носила на собі залізні ланцюжищі, та такі грубелезні, що навіть старці лаврські диву давалися, як така тендітна дівка мучить себе. Сказала молодиця, що хоче стати нареченою Христа і настоятель лаври Кронид постриг її в монахині. Ім’я отримала на честь іконописця Аліпія Печерського.

Чому вона обрала келією дупло дуба – відомо лише їй, та змінювати його  ні на що не хотіла. Свого жінка нічого не мала, харчувалася, наче пташка небесна, зернинами, ягодами, корінцями.

Іноді настоятель приносив їй у мантії сухарів, всипав їх у дупло і йшов геть. А в найсильніші морози монахи мало не силоміць брали її до себе грітись.

Аліпія була малого зросту і худенька, у чому душа тільки трималася, так, що в дуплі дуба їй цілком місця вистачало.

Та немає нічого такого таємного, аби не стало явним. Дізналися люди про дивну дівку, що жила в дереві. почали приходити. цікавитись її життям. розповідати про своє. З’ясувалося, що монахиня не просто так обрала собі таку хатинку. Вона хотіла мати тісніший зв’язок із природою, адже все довкола нас – теж творіння Боже. І тієї єдності Аліпія таки досягла… вона отримала просвітління і багато дарів, які пам’ятають і переповідають очевидці до сьогодні. Зокрема, монахиня не лише вчила людей вірити в Бога, але й лікувала їх, застерігала від поганого, вказувала шлях до порятунку.

Коли Києво-Печерську Лавру закрили радянські пройдисвіти, Аліпія перебралася з дупла в Голосіївському лісі у крихітний покинутий будиночок. До неї не раз приходили правоохоронці і питали:

«За милу душу, жіночко, хто вас тут поселив?

А вона рішуче відповідала: «Всевишній». І її не сміли чіпати.

Та найдивніше те, що в неї навіть ніколи не було паспорта, та все одно їй вдалося вижити без цього документу.  Коли до її будиночка масово приходили люди. вона годувала їх лише кашею. Сама їла дуже мало. Перед прийомом їжі усі разом читали молитву. Зараз навіть до її могили приходить багато вірників, дехто каже, що • Цілу статтю читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост

земля з місця поховання монахині може зцілити навіть від раку