Вечір пам’яті закарпатця, що поєднав у творчості Закарпаття та Миколаївщину пройшов у Миколаєві

25 травня минуло два роки, як відійшов у вічність закарпатець, відомий поет, есеїст, перекладач, Шевченківський лауреат Дмитро Кремінь (1953–2019).

Поети всі, як янголи небесні

Допомагають нам лишатися людьми

У Миколаївському національному академічному українському театрі драми відбувся вечір пам’яті Дмитра Дмитровича Кременя.

До других роковин Поета, колектив театру присвятив його пам’яті своєрідний театралізований концерт який не тільки доторкнувся до яскравих сторінок біографії Дмитра Кременя, але й представив акторські прочитання його віршів; пісень, які він створював з композиторами Тетяною Яровою та Анатолієм Мироновим; та спробував крізь призму синтезу слова, танцю, пластичних етюдів та музики осягнути Геній нашого славного земляка.

На святі були присутні і родина поета (син Дмитра Кременя – Тарас Кремінь з мамою, дружиною та дочкою), творча інтелігенція, поети, письменники, журналісти та освітяни

Дмитро Кремінь народився 1953 року в селі Суха на  Закарпатті. Випускник філфаку Ужгородського державного університету.

З 1975 року жив і працював на Миколаївщині — в селищі Казанка та в самому Миколаєві. Був головою Миколаївської обласної організації НСПУ. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, всеукраїнських літературних премій імені Василя Чумака, Володимира Свідзінського, Володимира Сосюри, Леоніда Вишеславського «Планета поета», Зореслава (Стефана Сабола), міжнародної премії імені Івана Кошелівця тощо.

Нагороджений Грамотою Верховної Ради України, медаллю князя Миколи Гедройця. Автор багатьох поетичних книжок, виданих у Києві, Одесі, Миколаєві та Ужгороді. У перекладі вірші виходили в Англії, США, Канаді та Китаї.

Помер головний редактор часопису «Соборна вулиця» Дмитро Дмитрович Кремінь 25 травня 2019 року.