На Закарпатті в горах рясно зацвіли нарциси та тирлич

Про це у соцмережі повідомляє пресслужба Рахівського лісництва.

Нарцис вузьколистий, що в першій половині травня масово цвіте у відомій для туристів Долині нарцисів, зараз вкрив луки у високогірних масивах Рахівського дослідного господарства, біля гори Близниця і вабить своєю красою і чарівним ароматом.Так в урочищі Тростянець Квасівського лісництва чарівними квітами вкрита вся полонина Шиса. Нарцис вузьколистий поширений в Альпах, на Балканах i в Карпатах на висотах 900-2000 над рівнем моря. Тому, в умовах субальпійського і альпійського поясів Свидовецького хребта і Марамороського кристалічного масиву, нарцис відчуває себе дуже добре і місцями утворює менш щільні зарості, ніж в Долині нарцисів. Окрім нарциса вузьколистого полонини вкрилися символом Альп – квіткою тирлич. Саме цю квітку можна побачити на національній символіці і одязі, вишиванках, коробках цукерок, рекламі і т.п. всіх приальпійських країн

.Квітка тирплич росте в Карпатах на полонинах, у заростях з вільхи зеленої. Занесена до Червоної книги України. У природних умовах таку рослину можна зустріти на будь-якому континенті Землі, але найбільш часто воно зустрічається у зоні помірного клімату Північної півкулі, наприклад, на субальпійських і альпійських луках. Частина видів може зустрічатися на висоті близько 5,5 тисячі метрів над рівнем моря.

Уже в Стародавньому Єгипті тирлич почали використовувати як високоефективний засіб від шлункових захворювань. При цьому в Стародавньому Римі її застосовували для лікування забитих місць, судом і укусів отруйних тварин. Траву цієї рослини в Середні століття застосовували при діареї, чумі, туберкульозі, гарячці, а ще для позбавлення від глистів. І на сьогоднішній день така культура є дуже цінною у знахарів, які проживають у Карпатах, вони використовують її для лікування захворювань жовчного міхура, печінки й органів травлення. Як стверджував Пліній Старший, латинська назва роду було дано на честь іллірійської царя Гентия, який лікував чуму кореневищем тирличу жовтого. Російське назву ця культура отримала завдяки горьковатому смаку кореневища і листя, до складу яких входять такі лікарські речовини, як глікозиди.

Фото Провідного інженера з захисту ліса Приступи Романа

ЗакарпатПост

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *