Чому закарпатці масово вбивають Карпати
Не варто думати, що проблеми з вирубкою лісів стосуються тільки Закарпаття, пише газета ЯСНО.
За словами представника відділу екологічної безпеки «Інтерполу» Саса Брауна, екологічна злочинність, до якої належить і вирубка лісів, є третьою за прибутковістю в світі. На його думку, «лісові злочини» значною мірою є наслідком місцевої корупції. І – причиною не лише вирубок та нелегального продажу деревини, а й нападів та убивств на тих, хто бореться з цими явищами.
На Закарпатті також відомими є випадки нападів на активістів, які намагалися прикрити вирубку деревини. Наприклад, лише кілька місяців тому екоактивісту, який приїхав у наш край розслідувати незаконні вирубки, пробили колеса на автомобілі і оголосили, що це – тільки попередження, якщо не спиниться – наслідки для нього можуть бути вкрай поганими.
При цьому чиновники та лісівники показово запевняють людей, що у нас б нібито усе добре, що за економічними показниками ми рубаємо менше лісу, ніж становить його приріст. Але ці слова, навіть підтверджені цифрами, не діють як заспокійливе. Бо закарпатськими дорогами без кінця снують лісовози з товстенними маркованими та немаркованими буковими чи дубовими колодами.
Проблема ще і в судочинстві.
Гучних кримінальних вироків щодо незаконного вирубування деревини на Закарпатті ніколи не було. До рук правосуддя потрапляють здебільшого дрібні виконавці, а не замовники. Але й ці справи спускаються на гальмах. Місцеві чиновники лісової галузі запевняють, що звільняють зі своїх лав недобросовісних працівників. Утім інформації про покарання винуватців немає.
Біда ще і в тому, що місцеве населення не думає про наслідки, хоча вже неодноразово мало можливість їх побачити. Досить згадати хоча б паводки у 1998 та 2001 роках, зсуви та інші природні катаклізми. Природа мудра, вона дає людям сигнали…. А далі може бути ще гірше, якщо вакханалії в лісах не спиняться.
«Чому ми маємо ці всі паводки? – каже газеті «ЯСНО» ужгородська екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук. – Бо у горах вирубані ліси, витоптані полонини, змінено ландшафти. А що таке Іршавщина, Берегівщина, Виноградівщина? Це – території, де були розташовані низинні болота. Там були великі широкі заплави Тиси, Боржави, Латориці, але їх осушили. Перші трансформовані екосистеми – це вони. Тому їх і заливає. Вже більше ніж сто років як їх видозмінено. Тепер там розбудували села, розорали землі, почали їх використовувати під сільське господарство. А раніше туди вода збігалася з гір, там акумулювалася. Регіон був значно вологіший, води було більше. Але ми воду спустили геть, нам її не треба було, а зараз будемо потерпати від нестачі води. І в період глобальних змін це буде поглиблюватися. Нам треба думати про те, як би якісь ділянки, якісь заплави відновити, бо це – наше спасіння. Та, на жаль, у нас думають лише про сьогоднішній день. І це стосується й тих, хто планує будувати курортний комплекс на Свидовці та вітропарк на Боржаві. Вони не замислюються про наслідки. Їм сказали, що дадуть їм стільки-то грошей, і їм добре».
Час від часу у деяких селах люди повстають проти лісозаготівельників – перекривають дороги, спиняють лісовози. Утім такі акції є лише поодинокими і якби діяли всі згуртовано і дружно, результат був би стовідсотково ефективнішим • Цілу статтю читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост