Закарпаття заполонили жебраки. За таке у деяких країнах можна потрапити за ґрати

Ставлення до бродяжництва в різних країнах і в різні часи було різним. Жебракування могло вважатися кримінальним злочином, дрібним правопорушенням чи просто асоціальним явищем, котре сприяє розвитку злочинності, але саме по собі, порушенням закону не є пише газета ЯСНО.

• Серденько, купи свіжий номер газети ЯСНО •

Те, що бідних не люблять – ні для кого не секрет. Але в нас, у державі з недостатньо потужно розвиненою економікою, нужденних надто   багато. Тож карати їх ніхто не береться.

Тим часом найбільш суворими закони проти бродяг і жебраків є у Великобританії. Там із давніх існує часів заборона жебрацтва, яка зберігається досі. У Англії  та Данії випрошування милостині карається реальним  тюремним ув’язненням, строком на шість місяців. Кримінальна відповідальність за бродяжництво збереглася і в Канаді, де старцювання  розцінюється як злочинна діяльність, прирівняна до проституції.

Закони про бродяжництво частково діють і в США, хоча наразі більшість із них і  відмінено. Але в Америці людина, яка має законне джерело прибутку не вважається бродягою, навіть якщо в неї немає домівки.

У Греції  за старцювання можуть притягнути до адміністративної відповідальності і зобов’язати сплатити штраф, розміром до тридцяти тисяч євро. У Норвегії ж готують закон, згідно з яким  збираються карати як тих, хто просить подачки, так і тих, хто їх подає. Якщо за ноу-хау проголосують парламентарі, то протизаконною стане будь-яка допомога зубожілим, а це – і їжа, і одяг, і організація ночівлі. Порушників же позбавлятимуть  волі строком на один рік. А от в Угорщині жебраків не карають, однак збираються ввести відповідальність за їхню експлуатацію сторонніми особами.

У Німеччині ж знайомих нам  прохачів, що сидять і дайкають, взагалі немає. Там, аби отримати гроші, щось потрібно робити. Проте в них жебраками вважають усіх вуличних танцюристів, музикантів та людей, які за матеріальну винагороду веселять натовп. Вони ходять на вулицю, як на роботу, і трудяться з гордістю, як справжні актори, відпрацьовують свою програму з повною віддачею.  

Однак при свій своїй показовій гуманності європейці бідних не люблять, навіть до зубожілого власного ж населення ставляться зневажливо. І свідченням цьому саме й є закони проти жебраків.

Загалом незаможними в Європі вважають тих, хто живе на допомогу з безробіття — 400 євро.

Як би там не було, а в нас закони поки що до жебраків  лояльні. Проте це не означає, що одне з найунікальніших і найромантичніших  місць Ужгорода треба перетворювати на територію прохачів. І дуже ганьба, що днями до журналіста газети «ЯСНО» приїхав друг із Києва і спитав: «А це у вас тут «Міст Плачу?» Аби щось відповісти, потрібно було подумати, як пояснити гостю, що частково це дійсно так…  • Цілу статтю читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост