Випускники без випускного: Як довготрадиційне шкільне свято протримається «на плаву»
Поговорити ні про що, або про щось дуже важливе, вислухати чужі думки і поділитися своїми, разом когось підтримати чи порізно осудити – все це відтепер можна на сторінках газети ЯСНО в рубриці «Жіноча логіка». Думки чоловіків не заборонені.
Вітаю. Що ж, «епідемія» шкільних випускних вщухла до наступного року. Ще деяких час випускники згадуватимуть деталі святкування, розглядатимуть фотографії, хтось ностальгуватиме за шкільними роками, хтось безмежно радітиме дорослому життю. Та сьогодні я дам слово тим випускникам, якіпропустиливипускний, бо не вважають цю подію аж надто важливою в житті.
Донька моїх сусідів закінчила школу з відзнакою. Мама Ніки з тих жінок, котрі переконані, що вони завжди мають рацію, тому нікого не дивувало, що вона активно готувала «правильне» свято для донечки. Сусідка сама шукала фасон випускного плаття, тканину, з якої його мали шити, підбирала біжутерію, взуття, шукала майстра-візажиста та перукаря. Щодня у під’зді можна було почути «голосний» звіт про підготовку до найкрасивішого, за її словами, дня. Щоправда, Ніка дуже мляво підтримувала добрі наміри мами, точніше, ніяк не підтримувала – розверталася і йшла, коли розмова торкалася «випускної» теми. Сусідка таку поведінку пояснювала просто: молода, зелена, ще не розуміє, як треба готуватися до свята.
«У мене з донькою однакові смаки, тож вона може повністю на мене покластися. А Нікочцітреба добре підготуватися до екзаменів та не відволікатися на вибір сукні чи макіяжу», – пояснювала жінка, додаючи, звісно і про те, що на красі своєї випускниці вона не економитиме.
«Випускний – це не те свято, на якому треба економити. Кінцевий образ Ніки має бути бездоганним. Всі ахнуть!», – переконувала сусідка. І вона мала рацію… Всі ахнули, бо Ніка проігнорувала мамині бажання і просто не пішла на випускний.
«Я мільйон разів казала мамі, що цей день не несе для мене жодного сенсу. Це просто день, до того ж марнотратний. Важливішою для мене є вступ до університету. Чому я маю підкорятися забаганкам моїх однокласників, в яких пріоритети інші. Шкода, що мама не чула мене…», – поділилася зі мною дівчина.
Ніка розповіла, що в класі вона не одна така: «Двійнята не пішли, бо кажуть, що для сім’ї це затратно дуже. А в паралельному класі майже всі хлопці вирішили за «випускні» гроші поїхати в Камянець-Подільський і піднятися на повітряній кулі».
Моя двоюрідна племінниця Христина з подругою теж не пішли на випускний, бо їх«всі дістали». «Це було жахливо! Всі пересварилися через місце проведення. Одні хотіли святкувати на турбазі на березі озера, інші наполягали на традиційному вечорі – в ресторані. Зрештою, ми зрозуміли,що це буде якесь збіговисько з фуршетом на шкільному дворі під палючим сонцем: сісти не буде де, переодягатися також. Зате чохли дурацькі на стільці нашили за шалені гроші! Одним словом – не пішли ми. І не шкодуємо ні крапельки», – поділилася Христя. Батьки не наполягали – зрештою, вони порадувалися за випускниць вдома, смажачи шашлики на городі.
До речі, дуже багато випускників сходяться на думці, що батьки, (особливо це стосується мам), організовують свято більше для себе: вигуляти нове плаття, похвалитися коштовностями, потанцювати в ресторані, та бодай заради того, щоб нарешті зробити модну зачіску і манікюр, на які, як правило, грошей шкода.
Не дивно, що бажання батьків зробити свято для дітей доволі часто перетворює це дійство на ярмарок марнославства. Його просто висмоктують із пальця, щоби похизуватися власною спроможністю. Через це виникають конфлікти і між учнями, і між батьками.
Якось в одному телешоу розповідали про те, як в одній із шкіл Прикарпаття розгорівся конфлікт через віросповідання. Батьки, які сповідували одну віру, і яких було більше, прийняли рішення провести випускний окремо від представників іншої віри. Дітям не дозволили не тільки святкувати в одному ресторані, а навіть фотографуватися разом. Хіба це не маразм?
А мені дуже подобаються альтернативні випускні. Їх вже багато влаштовують в школах України. (Щоправда, пандемія внесла серйозні корективи в святкування, але ж вона не вічна). Так, є вже чимало прикладів, коли випускники організовують поїздку в Карпати і сходять на Говерлу. Або ж відправляються на якийсь всеукраїнський фестиваль чи влаштовують благодійну вечірку.
Львівські школярі вже кілька років замість звичного застілля все частіше обирають подорож Європою. І не спішіть казати, що «в багатих свої причуди». Бюджет тижневої поїздки інколи навіть менший, аніж вартість традиційного випускного: семиденний тур на автобусі, скажімо, до Італії, коштуватиме до 300 євро, а подорож на чотири дні можна знайти і за 100.
До речі, за статистикою, середня витрата на випускний в Україні становить 3-5 тисяч гривень. І це «найскромніша» ціна тільки на одяг випускника. Загалом, випускний обходиться приблизно до 10-13 тис. грн. (ресторан, відео- та фотозйомка, макіяж, зачіска). Експерти кажуть, що майже 10% учасників святкування витрачають на випускний понад 35 тисяч.
А ви пам’ятаєте свій випускний? І на що готові заради незабутнього випускного для своєї дитини? Діліться. І не забудьте про зустріч за тиждень – є, про що поговорити.
Ваша Ліля Біла
• Більше унікальних життєвих історій читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост
