Хлопець народився у бідній сім’ї, ріс без батька, а в 30 років став мільйонером

Як дитяча мрія може змінити кардинально життя і перевернути долю

Народитися в бідній родині, мріяти про багатство і аристократичне походження – здавалося б марна справа. Але мрії мають особливість здійснюватися, якщо цього дуже хотіти, пише газета ЯСНО.

• Серденько, купи свіжий номер газети ЯСНО •

Сьогодні багато бізнес-тренерів отримують великі гроші за те, що вчать людей правильно мріяти, правильно думати, правильно формувати орієнтири на своєму життєвому шляху.  І дійсно досягають бажаного лише ті, у кого найбільша сила волі, витримка і  справжнє бажання діяти. а не лежати і піддаватися солодким ілюзіям.

Британець Джон Адлард народився у бідній сім’ї, до 30 років неймовірно багато працював, як звичайний трудяга, але з маленького і без коучів умів правильно мріяти. Він бачив себе успішним, процвітаючим аристократом із величезденним маєтком. почуття його не підвели. Свого він справді домігся і в 31 рік він може більше не трудитися в поті чола.

Як же вдалося реалізувати потаємні прагнення і розбагатіти, якщо стартового капіталу не було зовсім?

Джон народився в крихітному місті Хелстон у графстві Корнуолл. Від народження він навіть не знав, хто його батько, а мати хлоп’яка не була багатою, тож родина не розкошувала.

Він рано зрозумів, що таке голод і відсутність грошей. Уже у 8 років Джон почав працювати, аби сім’ї хоч трохи жилося легше.

Він із дитинства турбувався про оплату банківських рахунків та хапався за кожен шанс заробити. Біл ьше того, хлопчисько був переконаним, що є позашлюбним сином багатого аристократа Карла Роджерса, який жив у величезному маєтку «Пенроуз» неподалік.

Ця думка настільки не давала спокою Джону, що у 18 років, набравшись сміливості. він таки завітав до чоловіка у гості, аби серйозно з ним поговорити.

«Я постукав у його двері та запитав, чи можу  пройти ДНК-тест, щоб довести його батьківство. Він сказав, що без проблем, але тільки через  його адвокатів. Але я був дуже молодий і мав на той час інші пріоритети», – пригадав пізніше Адлард.

Але холодний прийом аристократа не зупинив хлопця і він не полишив спроб поспілкуватися з ним. Через два роки, у двадцятирічному віці, хлопчина написав Роджерсу кілька листів. Відповідь на них він так і не отримав.

Джона це дивувало, адже Чальрльз не проявив до нього навіть зацікавленості, хоча інших дітей не мав  і жив самотньо. Своє багатство він тринькав направо і наліво: багато пив, вживав наркотики, не дбав про особисту гігієну і влаштовував вдома такий безлад, що нерідко ночував в машині.

Здавалося б, для чого Джону такий непутній батько? Невже лише заради того, аби заволодіти його статками? Та ні. Молодику неймовірно хотілося відновити справедливість і довести Чарльзу, що він – не чуда людина, а таки його ріднесенький синуля.

Тож у серпні 2018 році він знову відправив Роджерсу черговий лист, помістивши до конверту також заздалегідь зроблений ДНК-тест  на батьківство і зазначивши, що він – позитивний.

Джон робив уже стільки спроб зблизитися з чоловіком, що на щось значне вже навіть перестав розраховувати, але цього разу трапилося дещо непередбачуване.

йому надійшла відповідь від адвоката поміщика. Юрист повідомив, що нещодавно Чарльз помер від передозування наркотиками. На момент смерті йому було 62 роки.

Новина виявилася невеселою для молодика. адже йому насправді дійсно хотілося зблизитися з Чарльзом. Але йому поталанило  у іншому.

На такий розвиток подій Адлард навіть не розраховував. Виявляється, за життя Роджерс не подбав про заповіт і, крім Адларда, не мав прямих спадкоємців.Тому за законом маєток і територія в шість мільйонів квадратних метрів перейшли його позашлюбному синові.

Ось як пригадав той момент Джон:

«Люди кажуть, що мені пощастило в тому, що не знав батька, але я віддав би все на світі, аби тільки повернути час назад і довести Чарльзу, що я його син. Може, тоді б він вибрав би інший шлях у житті».

Цікава деталь.  У Роджерса були родичі, які претендували на спадщину, але ДНК-текст Джона став найвагомішим аргументом у суді. Незабаром разом з дружиною Кеті та маленьким сином Джошуа він прийняв справи батька, оселився в особняку і виписав собі щомісячну допомогу в розмірі однієї тисячі фунтів (33 тисячі гривень).

«Мені більше не треба працювати, тому я хочу створити благодійну організацію і допомагати суспільству. Тепер я тут, і я хочу підтримувати людей. які найбільше в цьому мають потребу», – каже Джон.

Родина Роджерс придбала маєток в 1771 році за 11 тисяч фунтів, а в 1974 році подарувала його Національному тресту в обмін на тисячолітню орендну плату та можливість жити на колишньому місці. На території маєтку розташовуються 46 котеджів і кілька ферм, які будуть приносити Джону до 52 тисяч фунтів (1,7 мільйона гривень) на рік.

Тепер Джон називає себе Адлард-Роджерс і щодня піднімає на флагшток прапор з гербом родини. Його дитяча мрія справді здійснилась і можна сказати, що гроші він поки що не транжирить. із моменту, коли він став законним володарем маєтку. побував лише разом з родиною на відпочинку у Нью-Йорку  і купив собі автомобіль Mercedes • Більше унікальних життєвих історій читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост