На старості щастя знайшла. І як його не помічала, коли він завжди жив поруч

Деколи люди, зневірившись у шлюбі і зовсім не звертають увагу на протилежну стать. Для деяких жінок чоловіки перестають взагалі існувати… особливо, якщо причиною розриву стосунків стала зрада. Унікальною історією з життя своєї мати поділилася з газетою ЯСНО 30-річна закарпатка Олеся Потрогош. Вона хоче сказати людям, що щастя може бути зовсім поруч, просто треба впустити його у свою душу, пише газета ЯСНО.

Заміж моя мама вийшла пізно – майже у 40 років. Якось не складалося з чоловіками в неї в молодості. Батько був на 8 років молодшим за неї. Хлопець із села, якому хотілося мати своє житло в Ужгороді… і який не міг не нього заробити власними руками, швидко поклав око на мою матір.

Тоді вона працювала завідувачкою в магазині і жила досить таки заможно. У радянські часи на продукти був блат, тож мама чудово підробляла. А батько там був вантажником. Він довго і безрезультатно бігав за нею, аж поки одного разу вона таки не погодилася піти з ним на побачення. Потім йому вдалося її переконати в тому, що він її безтямно вже давно кохає і потягнути обманом під вінець.

Вони одружилися і зажили досить непогано. Потім розпався Союз і  обоє втратили роботу. Батько сидів вдома зі мною, а мама почала торгувати на ринку. За товаром їздила в Угорщину. Коли я пішла до школи, у тата з’явилося багато вільного часу. Мамі він не допомагав ні в чому, а днями і ночами десь зникав. Жив і розважився на її гроші.  Мати все мовчки терпіла, лише б зберегти родину і лише б у мене була повноцінна родина. Звісно, цього не варто було робити, але це вона зрозуміла набагато пізніше.

А далі знайомі все частіше говорили мамі. Що батько має коханку. Вона і сама підозрювала, але не зчиняла скандалів, мовчала, аж поки не заговорив він сам. Одного вечора він заявив, що закохався і хоче розлучитися. Мати пробувала його переговорити, та марно. Вранці він пішов з речами назавжди. Більше ні вона, ні я його ніколи в житті не бачили. Люди кажуть, що одружився на 18 років молодшій за себе і переїхав із нею жити десь у райцентр.

А мати з того часу так і жила одна. Крутилася. Як білка в колесі. Лише б мене всім забезпечити. Вивчити. Вивести в люди. І от я уже створила свою родину, народила сина і переїхала від неї. Ми з чоловіком купили спочатку квартиру, а незабаром будинок. До матері, звичайно, приїжджаємо, але розумію, як їй усі ці роки було одиноко.

Подруг, як таких вона не має і щоб чимось зайнятись, почала в’язати шарфи та шапки на замовлення. Магазином зараз займаюся я, мамі вже більше 70 років і вона не має сил для цього.

Одного разу до мами прийшов чоловік. Він попросив ї зв’язати шарф та шапку для онучки. Розповів, що вже 10 років, як овдовів, діти приїжджають не часто, але добре, що хоч деколи привозять йому і залишають онуків, бо дітей він дуже любить.

Розговорилися вони, випили разом кави, а потім і пообідали. Мамині страви йому дуже сподобались, бо готувати мама вміє дуже смачно. Багато рецептів знаходить у газеті «Домашня кулінарія».  Я теж нерідко з неї готую.

Так от. Звати цього чоловіка Павлом і він виявився нашим сусідом. Живе він усього за два будинки від нашого. Дивно, як ми ніколи в житті з ним не бачились, а якщо і бачились, то не звертали на нього уваги. Він дуже добрий, турботливий і чесний. Із того часу він почав до мами приходити в гості щодня. Подружились вони, зблизились. Виявилося, що  в них дуже багато спільного.

Мама навіть боялася мені розповідати про нього, не знала. Як я це сприйму. Та я щиро пораділа за неї, розумію, що кожна жінка хоче мати просте елементарне щастя, мати підтримку та відчувати порозуміння. А між ними з Павлом така гармонія, що я не можу натішитись.  

І от нещодавно він зробив мамі пропозицію. Його син також підтримав батька. Тиждень тому вони одружилися. Навіть не віриться, що таке може бути.

Очі мами зараз просто сяють від радості. Здається, вона помолоділа одразу на 20 років. Живуть наші немолоді молодята у нашій квартирі і мені так приємно, що тепер у нас така велика і дружна родина. Із сином та невісткою Павла ми одразу подружилися. Вони – також чудові люди. Я з маленької мріяла про велику і дружну сім’ю…. Тепер я її матиму і все завдяки щасливому збігу обставин. Тому не раджу нікому закриватися в собі, впускайте відчуття щастя у себе й воно неодмінно з’явиться… і в один прекрасний день кардинально зміниться все ваше життя • Більше унікальних життєвих історій читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост