Ніколи не хотіла дітей і родини, але її силою видали заміж

Наталя мала важке виховання, і ніколи не планувала дітей, але тиск з боку сім’ї не залишав їй вибору.

• Серденько, купи свіжий номер газети ЯСНО •

Наталія народилася в Ізраїлі, переїхала до Америки у п’ятирічному віці і виховувалася тіткою після того, як мати не змогла з нею впоратися, пише газета ЯСНО.

Жила дівчина у родині хасидів, тож дотримувалася усіх традицій.

 «У нашій громаді нас заохочують мати дітей, це як би вершина нашого існування – стати дружинами та матерями. Я бачила, яким нестабільним було  моє життя, і не хотіла приводити дітей у цей світ. Я прагнула займатися кар’єрою, бути діловою жінкою, не обтяжувати себе родиною і дітьми», – зізналася вона.

Та на дівчину  тиснули, щоб вона вийшла заміж за чоловіка, який виявив до неї інтерес, її сім’я запевнила, що ніхто не любить свого чоловіка, коли пара одружується.

Тож Наталі погодилась.

«Незважаючи на те, що я емоційно не була готова мати дітей, у мене народилася одна дитина, а потім через 12 місяців – інша, – пояснила вона. –  Мені здавалося, що мій мозок перетворюється на гай.  Я застрягла вдома, а інші жінки кудись їхали, працювали, подорожували, досліджували світ.  Я боролася зі змішаними почуттями, але ніколи не казала про це нікому, завжди одягала на обличчя щасливу маску.

Зрештою, досконалість Наталі зламалася, і вона передала свого чотирирічного сина та шестирічну доньку батькові.

 «Мені вже не потрібно бути ідеальною, тому що всі бачать, наскільки недосконале моє життя, я мама без опіки над своїми дітьми, – розповіла Наталі. – Важко не бачити своїх дітей постійно, але кожного разу, коли я гостюю у них, ми проводимо час дуже гарно»

Звичайно, ніхто не закликає жити так, як ці три жінки. Утім… це – їхній вибір і їхнє право. Добре, що вони взагалі не зреклися своїх дітей повністю і наразі хоча б спілкуються з ними, адже як би там не було, а жодна дитина сама на світ не просилася і від народження має природну потребу у матері…. Не у батькові, а саме у матері у лоні якої зародилося її власне життя. Тож найкраще, звісно, коли дитя росте саме біля неньки. Та з іншого боку, ці три випадки навіть не найгірші. Трапляються деколи й набагато страшніші історії, коли матері або здають дітей взагалі до притулків, або навіть посягають на їхнє життя…  • Цілу статтю читай у свіжому номері газети ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! ЗакарпатПост