Український засновник космічної компанії про першу українську місію на Місяць, ракету Безоса та жінок у космосі

Українсько-британський зонд компанії Spacebit відправиться на Місяць вже у першому півріччі 2022 року. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів засновник Spacebit Павло Танасюк. Він також розповів про ще одну місію компанії, в якій на Місяць відправлять перший місяцехід, який пересувається на «лапах», а не на колесах.

В інтерв’ю Танасюк також розповів про те, коли українці самі зможуть потрапити на Місяць, як оцінює намагання президента Володимира Зеленського відновити статус України як космічної держави, та чому обирає саме українські компанії для розробки деталей зонда, повідомляє газета ЯСНО з посиланням на Радіо Свобода.

– Хочу почати з того, чому всі знову заговорили про Spacebit, чому знову з’явилися заголовки про Spacebit. А річ у тім, що ви збираєтеся у 2022 році відправити свій власний апарат на Місяць, щоб досліджувати супутник Землі. Розкажіть, що саме хочете дослідити?

– Ми відправляємо місяцехід, який буде досліджувати печери. Ми про це заявили вже достатньо давно. На цей раз заявили, що, окрім місяцехода, ми також відправляємо українську місію на Місяць. Це буде перша місія для України. Ми відправляємо сенсор, радіаційний сенсор та відеокамеру, які будуть проводити наукові дослідження на Місяці. Насправді до цього не було проведено достатніх досліджень з приводу радіації на поверхні Місяця, і це перший раз, коли такі дані будуть отримані західними країнами і будуть використані для наукової спільноти.

– Можете розказати саме про українську місію? Це якась окрема місія від місяцехода?

– Це окрема місія, і вона полетить трошки раніше. Вона цікава тим, що ми полетимо по суті вже у 22-му році, і ми полетимо, вже використовуючи інструменти і сенсори, які розроблені в Україні. На цей час ми змогли зв’язатися з низкою підприємств, які зможуть виготовити цей сенсор, вони вже над цим працюють. І ми відправляємо по суті українське, made in Ukraine, обладнання на поверхню Місяця, яке буде робити дане дослідження.

–​ Цей місяцехід під назвою Asagumo, якщо я не помиляюся, його начебто мали замінити, чи все ж таки він полетить досліджувати Місяць?

– Так, звісно, він полетить виконувати місію. Це дві окремі місії. Місяцехід, який з лапками – це англійська місія на Місяць. Він летить трохи пізніше. І звичайно, українська місія допоможе англійській місії бути успішною, бо ми вже будемо розуміти з приводу радіаційних полів, будемо розуміти температурний режим, з яким ми стикнемося.

Місяцехід – це складніша конструкція, і, звичайно, нам важливо мати таку інформацію з приводу температури, радіації, якихось явищ пов’язаних зі змінами температури. Дані, які ми отримаємо від першої місії, яка у такій ситуації буде спільною українсько-британською, вони будуть дуже корисними. Корисними не тільки для нас, для нашого місяцеходу, але й корисні для світової наукової спільноти і для майбутнього комерційного освоєння Місяця.

А з приводу місяцеходу – він цікавий тим, що буде пересуватися на ногах. Це перший місяцехід і взагалі перший робот, який коли-небудь пересувався по іншій планеті, який буде використовувати по суті ноги, а не колеса, як ми зазвичай звикли ​

–​ Я знаю, що і в компанії Spacebit є багато різних інвесторів, і конкретно в цих місій є багато інвесторів, які зацікавлені повернути свої дивіденди. Можете розповісти, який є економічний ефект від місії, адже задоволення не дешеве.

– Так, ви маєте рацію. Ми дивимося у майбутнє. Тут важлива саме інформація з перших місій, тобто інформація з приводу того, наскільки високий рівень радіації, яке саме випромінювання, який температурний режим, вона становить дуже велику комерційну цінність.

Крім того, фотографії і мультиспектральні сенсори, які будуть досліджувати, у тому числі, з чого складається, наприклад, ґрунт, це дуже важлива комерційно інформація, яка на даний час відсутня. Тобто 50 років тому останній раз Америка побувала на Місяці, і після цього успішні місії на Місяць були тільки у Китаю, відповідно у нас немає повної інформації з приводу того, які ґрунти в певних місцях знаходяться, який температурний режим очікувати. Ми приблизно розуміємо, але точної інформації немає.

Дуже важлива радіація. Зараз оголосили нову місію. Вона називається Артеміда. Артеміда – це сестра Аполлона. На цей раз полетять не тільки чоловіки, а й жінки, що дуже важливо, тому що для астронавтів, які будуть там у майбутньому знаходитися, жити, все буде залежати від того, який там рівень радіації, скільки вони можуть там знаходитися.

Ми знаємо, скільки люди можуть знаходитися на орбіті, є розрахунки про те, скільки людина може разів злітати на Марс з даними технологіями. Припустимо, один раз, тому що великий рівень радіації, відповідно на Місяці треба розуміти, який же рівень там, і де саме високий.

–​ До конструювання першого зонду залучалися українські компанії. Це КБ «Південне», «Титанера», «Екотест», також завод «Меридіан імені Корольова». Скажіть, чому ваша компанія взагалі звертається до українських компаній, яка ваша мотивація?

– Дивіться, все дуже просто. Я народився в Україні, а проживаю зараз на території Великобританії, і як українець, я завжди хотів, щоб Україна повернулася і стала знову космічною державою, не тільки запустивши супутник на орбіту, але в тому числі зробивши достатньо великий і вагомий крок, як політ на Місяць.

Після того, як я ухвалив це рішення, ми почали шукати, які потенційні партнери є в Україні. Я не хотів просто мати назву «українська місія на Місяць», ми хотіли зробити дійсно правдиву, справжню українську місію. Це неможливо без підтримки місцевих підприємств. Тому ми знайшли найкраще, що є в Україні. І тут ми не йшли на компроміси, тобто ці компанії не гірші за закордонні аналоги.

Щодо радіації, як ми знаємо, у нас був Чорнобиль, це наша печаль, але в даному контексті це наша сильна сторона, тому що ми знаємо що таке радіація, ми знаємо, як її вимірювати, ми знаємо, які бувають типи радіації, типи випромінювання.

–​ Ви також казали, що в наступні 10 років плануєте самі полетіти у космос. Послугами якої компанії плануєте скористатися з тих, що пропонують: Річарда Бренсона, Джеффа Безоса чи можливо Ілона Маска?

– Мені, звичайно, більше подобається класичний вертикальний ракетний старт, можливо це не найбільш ефективний старт, але на цей час це дійсно те, що бентежить розум, і ти отримуєш саме ті відчуття від посадки і від запуску, які дуже цікаві.

Горизонтальний старт може бути більш практичний для запуску чогось до космосу, такого як супутники, але це зовсім інший досвід, який я думаю багато хто з нас за 20-30 років зможуть отримати. Тому цей космічний досвід ракети, потужного прискорення на початку пуску, він у майбутньому буде, мабуть, менш актуальним, тому саме такий спосіб польоту я б, мабуть, обрав на даному етапі. І я зараз дивлюся, яка з компаній буде здійснювати надійні регулярні пуски і я полечу саме з нею.

–​ А коли українці зможуть таки опинитися на поверхні Місяця?

– Це достатньо складно, тому що навіть зараз у таких країнах, як Сполучені Штати Америки, немає повністю відпрацьованої технології для доставки людей і для проживання людей на поверхні Місяця.

Усе, що було 50 років тому, воно теж якоюсь мірою втрачено. Тобто місія «Аполлон» у тому вигляді, який вона мала, не може бути відтворена. Звичайно, залишилися технології. Відповідно Україна теж має потенціал, побудувати частину місячного містечка, бути частиною модуля. Я думаю, для цього Україна повинна бути як країна більш активною і пропонувати конкретні речі для NASA.

Свого часу голова космічної агенції підписав угоду і Україна стала однією з тих країн, які входять до проєкту «Артеміда». Зараз є додаткові якісь угоди на державному рівні про співпрацю з NASA, але тепер дуже важливо зробити наступний крок і подивитися, що конкретно може зробити Україна у цій програмі «Артеміда». Я розумію, що це може бути. Я сподіваюся, що таке розуміння може бути і в космічної агенції, і я із задоволенням готовий цю експертизу Україні надати і спільно допомагати щось робити. Потенціал є, я думаю, що потрібно не боятися міжнародної співпраці. Я думаю, що разом ми зможемо на якомусь етапі відправити, у тому числі, і українського астронавта. Сподіваюсь, що це теж буде жінка на Місяці у найближчому майбутньому.

–​ От ви вдруге згадуєте в інтерв’ю, що важливо, щоб жінки також брали участь у дослідженні космосу і відправлялися у космос. Для багатьох це може бути не так очевидно. Можете пояснити, чому це важливо?

– Зараз дуже багато говорять про те, що жінки не беруть участь у багатьох роботах, у тому числі серед інженерів не так багато жінок, як хотілося б. Тобто навіть маленьким дівчаткам не говорять: «ти хочеш стати інженером?». Їм кажуть: «є такі спеціальності, які більше пасують жінкам». Ми вважаємо, що це має бути змінено, і що дівчата мають самі вибирати, чим вони хочуть займатися. Інжиніринг їм дуже пасує. У нас є кілька інженерів-жінок, і повірте, вони не гірше, а може у чомусь і краще, ніж чоловіки, справляються зі своїми задачами.

Америка у їхньому польоті на Місяць теж хоче дати поштовх до польоту жінки у космос. Перші космонавти були у тому числі жінки. З Місяцем якось не склалося, і зараз хочуть це змінити. Звичайно, якщо ми хочемо якісь майбутні поселення на інших планетах, таких як Марс, то це важливо, щоб були і чоловіки, і жінки.

–​ Президент Зеленський 31 серпня зустрівся із директором NASA після чого він сказав, що Україна знову стане космічною державою. Я хотів запитати, наскільки потрібна саме державна космічна програма в еру буму комерційної космонавтики, і чи потрібна допомога держави приватним компаніям?

– Залежить від того, чого ми хочемо досягти. Звичайно, дуже важливо, щоб принаймні держава не заважала. Думаю, що зараз вже ухвалений закон про приватний космос, і є фундамент для того, щоб держава не заважала. Наступний етап буде – держава допомагає. Я думаю, що президент на правильному шляху, і ці моменти допоможуть компаніям у тому числі в Україні • Більше унікальних історій читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост