Недосяжні пенсії, космічні борги, осиротіле МВС та Зе-універ: найцікавіші цифри нового бюджету

На що депутати планують витрачати гроші у 2022 році

Кабінет міністрів вніс до парламенту проєкт державного бюджету на 2022 рік. І хоча депутати його ще не підтримали, а підсумкові цифри точно зміняться, пропонуємо подивитися на деякі цікаві статті, які держава хоче профінансувати мільйонами чи мільярдами гривень, пише газета ЯСНО з посиланням на hromadske

Узяти в борг, щоб віддати борг

Якщо порівняти з торішнім бюджетом, видатки хочуть збільшити майже на 100 мільярдів — до 1,441 трильйона гривень.

Чимало грошей наступного року державі доведеться витратити на борги. Погасити треба буде 393 мільярди, а ще 181 мільярд піде на обслуговування.

Але тут слід бути уважними: ці 393 мільярди не закладені у видатки бюджету, їх просто знову позичать.

Недосяжна пенсія

До Пенсійного фонду з держбюджету спрямують 200 мільярдів гривень. Натомість загальний бюджет фонду — 532 мільярди. Тобто власних надходжень фонду, насамперед ЄСВ (Єдиний соціальний внесок), катастрофічно не вистачає, щоб виконати свої зобов’язання. І це з огляду на невеликий, м’яко кажучи, розмір пенсії українців.

Як нещодавно казав міністр фінансів Сергій Марченко, нині 40-річним уже не слід розраховувати на пенсію від держави. Він пояснив, що це пов’язано зі старінням населення. А ексміністр економіки Тимофій Милованов порадив відкладати 3-5% доходу й не чекати не державну пенсію.

МВС без Авакова дешевшає

Більшість правоохоронних органів та відомств мають отримати більше фінансування, ніж цьогоріч. Виняток — Міністерство внутрішніх справ, якому дістанеться на 69 млн менше. Це символічне зменшення на 0,07%, адже загальний бюджет відомства — понад 98 млрд. Проте дуже показово, що раніше бюджет МВС збільшувався з року в рік, а щойно Арсена Авакова звільнили, він став меншим.

Служба безпеки отримає плюс один мільярд фінансування проти минулого року — загалом 16 мільярдів. Нагадаємо, СБУ реформують, але все ніяк не можуть дореформувати, хоча й ухвалили закон у першому читанні.

Торік ми писали, що з бюджету виділять понад пів мільярда на створення Бюро економічної безпеки. Поки відомство ще не запрацювало, але до кінця року його все-таки мають створити, тож у 2022-му на нього хочуть витратити ще більше — 621,6 млн. Але якщо згадати, хто очолив це бюро, сумнівів у його успішності менше не стає.

Зе-дороги, Зе-універ та Зе-літаки

Долі МВС вдалось уникнути «Укравтодору», адже президент у нас будує дороги, тож як можна інакше. На 2022 рік відомство може отримати 79 мільярдів гривень, що на 10 мільярдів більше, ніж торік.

Варто уточнити, що не всі ці гроші підуть на дороги. Зокрема, майже 16 мільярдів з них — це виплата боргів.

Також цьогоріч Володимир Зеленський анонсував створення президентського університету й навіть підписав відповідний указ. За даними Міносвіти, такий виш обійдеться у 7,2 млрд гривень. Однак у бюджеті на проєкт «президентський університет» передбачено поки що тільки 100 мільйонів.

Завершити створення вишу влада обіцяє у 2023 році. Зеленський хоче, аби його викладачі отримували зарплату 4 тисячі «доларів чи євро», але в такому разі 100 млн грн із бюджету навряд чи вистачить.

Ще одна «мрія» президента — державна авіакомпанія. Проте у проєкті бюджету про таке не йдеться. Можливо, витрачати гроші на неї буде Міністерство інфраструктури, проте видатки на це відомство й так суттєво скоротили — 8 млрд у минулому бюджеті проти 5,5 млрд у нинішньому.

Вода проти інтернету й надії на метро

Поки кияни чекають метро на Троєщину, з бюджету планують виділити 313 млн на продовження третьої лінії метрополітену в Харкові, а на завершення будівництва метро у Дніпрі — 1,24 млрд.

Проте слід зазначити, що від таких видатків часто врешті-решт відмовляються, коли в бюджеті треба щось «порізати». Тому жителям Харкова та Дніпра радіти поки що рано.

А ось Миколаєву може пощастити в іншому: на розвиток системи водопостачання та водовідведення міста з бюджету виділять більше ніж 30 мільйонів гривень.

На водозабезпечення сіл у проєкті бюджету заклали 45 мільйонів. А, наприклад, «на реалізацію заходів із підвищення доступності широкосмугового інтернету в сільській місцевості» — 500 млн. За оцінкою уряду виходить, що з інтернетом у селах справи в 10 разів гірші, ніж з водою.

Суспільна телерадіокомпанія цього разу, схоже, отримає від держави менше грошей. У бюджет на 2021 рік для «Суспільного» заклали 2,27 млрд, у цьому проєкті — 1,87 млрд.

Натомість hromadske зовсім не отримує грошей від держави, від політиків та олігархів — також. Ми фінансуємося завдяки підтримці читачів, рекламі та міжнародним донорам, що забезпечує нашу незалежність. Ви можете допомогти нам у цьому, долучившись до спільноти друзів hromadske.

Захист від держслужбовців, перепис та Антарктида

Нещодавно влада анонсувала проведення всеукраїнського перепису. І хоча запланований він на 2023 рік, у бюджеті на 2022-й на нього гроші є — 400 млн на «інформаційно-технологічне забезпечення».

Цікаво й те, що держава заздалегідь закладає в бюджет компенсацію постраждалим від її ж службовців. Ідеться про шкоду громадянам від дій або бездіяльності правоохоронців чи інших посадовців. На її компенсацію планують скерувати 150 млн грн.

Держагентство, що управляє зоною відчуження, може отримати 10 млн на «збереження етнокультурної спадщини регіонів, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи».

А на роботу антарктичної станції «Академік Вернадський» із бюджету хочуть виділити майже 331 млн грн.

Розвиваємо утеплення та біокластер (що б це не було)

У випадку з вакцинацією влада, схоже, вважає, що все йде добре, тому видатки на цей процес не змінились — 2,6 млрд гривень.

У торішньому бюджеті з’явилася нова стаття — створення біокластера, який, серед іншого, має розробляти вакцини. Що таке біокластер, поки не дуже зрозуміло, хоча міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в етері hromadske намагався це пояснити. Але в будь-якому разі слово гарне, і виділити на нього кругленьку суму зовсім не шкода. Рік тому виділили 100 млн, у нинішньому проєкті — вже 300 млн, тож біокластер стає все ближчим.

Водночас влада хоче збільшити зарплати медиків: мінімальна зарплата лікаря має сягнути 20 тисяч, середня зарплата — 22,5 тисячі, мінімальна зарплата середнього персоналу — 13,5 тисячі, середня — 14,5 тис. Загалом видатки на МОЗ мають збільшитися зі 169,2 млрд до 193,6 млрд.

У торішній публікації ми звертали увагу на таку статтю витрат: «Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів парникових газів, зокрема на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату». Минулого року на неї виділили аж мільйон гривень.

У новому проєкті бюджету — все той же мільйон. Сподіваємось, він справді наблизить нас до перемоги над глобальним потеплінням, а не просто потрапив сюди з торішнього документа.

А ось на функціонування Фонду енергоефективності заклали 2,594 млрд, водночас минулого року — лише 100 млн. Цей фонд реалізує програму «Енергодім», яка допомагає модернізувати багатоповерхівки. Як покращити умови свого життя за допомогою держави й отримати гроші з цього Фонду, ми нещодавно писали тут.

Невідомі установи

Якщо ж ви вперше чуєте про Фонд енергоефективності, ось іще декілька установ, про які навряд чи багато хто знає.

Не так давно в Україні легалізували азартні ігри, які мають приносити гроші в бюджет. Водночас з’явилася Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей — на неї хочуть виділити майже 116 млн грн.

А ви знали, що в нас є Національна служба посередництва і примирення? У 2022 році вона має отримати понад 40 мільйонів гривень на «сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів)».

А ще є Держслужба з етнополітики та свободи совісті (отримає майже 17,3 млн), Вищий суд з питань інтелектуальної власності (17,98 млн), Нацагентство з питань державної служби (251 млн). Останнє витратить 125,9 млн «на професійне навчання держслужбовців та посадовців місцевого самоврядування» • Більше цікавого читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост