Вбивство дитини вітчимом на Закарпатті: жоден службовець, який бездіяв у випадку із дівчинкою, не буде покараний

За таке службовців чекає виключно догана.

Сусіди систематично б’ють дитину, і із синцями вона ходить до школи. Всі навкруги знають, що вітчим дитини сидів у в’язниці. Та всі мовчать. В селі, де жила 10-річна Майя про такі нещадні побої знали. Сусідка навіть зробила спробу врятувати – викликала рідного батька. Але всі його зусилля витягти з рук вітчима свою дитину… – наразилися на безжальну українську бюрократію. Минулої неділі  вітчим вбив дитину стільцем.

Про жахаючи подробиці історії вбивства дитини із Закарпаття у сюжеті ТСН.Тиждень.

В закарпатському селі Паладь Комарівці ховали Маю. Село частина великої Сюртівської громади і розташоване всього за кілька кілометр від Словацького кордону. Та як виявилось за тисячі кілометрів від людяності, соціальних служб і права дитини хоч на якийсь захист. Всі, хто йшов за труною, добре знали вбивцю дитини. Але біда в тому, що судити треба значно більше винуватців трагедії.

ВСІ ВСЕ ЗНАЛИ

Мая жила разом з сестрами, братиком, мамою та її новим чоловіком – Сергієм. Про те, що Майю б’є її вітчим , що дитина боїться бути дома, тікає і ховається від оскаженілого чоловіка знали всі довкола.

«Дитина загибла ходила дуже «зашугана». Вона дуже всього боялася. Вона в магазині навіть, якщо на гривню більше їй зважили, вона телефонувала, казала, чекайте я запитаю. Всі у селі знають, що вона була дуже боялася всього», – розповідає колишній друг сім’ї.

Односельчани мовчали, бо боялись кримінального минулого чоловіка.

10-річну Майю – найстаршу серед дітей – батьки зробили нянькою для менших, прибиральницею в домі і доглядальницею за кролями. Вона часто пропускала уроки. А в школі поясненням мами, що дитина постійно хворіє, вірили на слово. Тепер переконують, те що дівчинка ходила в синцях, дізналися лише після трагедії.

«Діти кажуть, шо вона зняла кофту, бо було дуже жарко на фізкультурі і на руках були синці. Вони мені просто про це не сказали», – розповідає вчителька Катерина Пелешко.

Це тепер у школі кажуть, серед малюнків однокласників на тему миру, Майїн дуже вирізняється. «Вона так пояснила, що це бомба і як «стоп насиллю». Я тоді не звернула увагу, а от тепер переглядаючи малюнки, кажуть, що коли у дітей проблеми в сім’ї в малюнках багато чорного і червоного», – додає вчителька.

Класна керівниця запевняє, хотіла, щоб з Маєю поговорив шкільний психолог, але не встигла. Мабуть до того психолога було дуже далеко йти.

А от одна з сусідок наважилась зателефонувала рідному батьку Майї і розповісти, що дівчинка на межі – дитину добивають. Вітчим потім дізнався і прийшов розбиратися з говірливою жінкою.

«Я все, що зробила – подзвонила татові і сказала, що треба дітей забирати, бо їх б’ють. Коли він вип’є, він на тій дитині відіграється», – запевняє сусідка.

УБИВЧА СИСТЕМА

Рідний батько Майї спробував прийти до своїх дітей, але новий обранець ексдружини вигнав його стусанами. Рятувати доньку він пішов до соціальних служб та поліції.

«Він оббивав пороги всюди і він не зміг забрати дитину», – переконують мешканці села.

Востаннє – за тиждень до смерті своєї доньки батько Маї звернувся вже до обласної соціальної служби в Ужгороді. На прийомі чоловік повідомив, що жінка примушує дитину багато працювати, доглядати за іншими дітьми, б’є дитину і що дитина пропускає навчання.

А журналістам телефоном відповіли вже інше.

«Дивіться, батько прийшов в обласну службу у справах дітей з питанням визначення місця проживання, він не прийшов про те, що там є загроза життю і здоров’ю дитини», – твердять у службі.

Тобто сталося наступне – батько звернувся до обласної служби у справах дітей в Ужгороді в понеділок, 27 вересня. Звідти надіслали лист до Сюртівської служби, щоб відреагували на звернення батька. 1 жовтня, в п’ятницю, з Ужгорода телефонують в Сюртівську службу і дізнаються, що їхній лист побачили лише за день до того. 

Але про жахливу ситуацію, в якій перебуває дитина виявляється вони знають давно. І не тільки вони, а й ювенальна поліція. А зараз – шукають транспорт, щоб виїхати до села, де мешкає родина Майї. І напевне, сьогодні не встигнуть. Тож прозвітують вже у понеділок. Бо ж попереду –  два законних вихідних.

Від села Сюрте, звідки мали їхати соцпрацівники, до села Паладь-Комарівці, де жила Майя, – 5 кілометрів. Від Ужгорода до села Паладь-Комарівці – 15 кілометрів.

Врятувати дівчинку  не приїхав ніхто. А  вранці 3 жовтня – Майя померла від побоїв. За словами сусідів, стільцем по голові. 

ДОГАНА ЗА ВБИВСТВО

У скоєному вітчим дівчинки зізнався поліції сам і зараз під вартою. Йому світить від 10 років тюрми до довічного ув’язнення.

Матір мають позбавити батьківських прав. «Первинно, несе відповідальність мати, бо в неї на очах цю дитину лупцювали, і робили все можливе, щоб ця дитина страждала. Але ж мати зобов’язана була звернутися до поліції, як мінімум», – каже адвокатка із сімейних справ Катерина Маліченко.

А після того нелюдського побиття – викликати швидку. Інакше – це кримінальна стаття – свідоме залишення дитини в небезпеці.

Але чи це всі, хто насправді винен. Чи мали б соцслужби реагувати раніше? Якщо все село знало, що 10-річну дитину систематично вбивають. Чому бездіяла  ювенальна поліція, яка виявляється все знала? 

«Є соціальна служба, які в будь-якому випадку повинні були зреагувати. Навіть, якщо мати не зверталася за допомогою до правоохоронних органів, до органів опіки і піклування. І вони повинні були відреагувати і поставити на облік цю сім’ю. Як мінімум перевірити», – додає адвокат.

Зараз у Сюртівський територіальній громаді відбувається службове розслідування. За законом, його має очолити той, хто і відповідає за роботу соцслужби – голова територіальної громади.

«По-суті, та людина, яка організовує процес, вона і очолює комісію. Ми можемо розраховувати на неупередженість – звичайно, що н», – каже депутатка Ірина Суслова

Та навіть, якщо всіх тих чиновників, що зобов’язані були реагувати, моніторити сім’ю, покарати навіжженого кримінального вітчима, і забрати врешті-решт від нього дитину – таки визнають винними. Покарання за загублену душу буде сміхотворним.

«Вони понесуть, можливо, дисциплінарну відповідальність. Просто дисциплінарне стягнення, там – догану отримають. Ну як таке може бути?», – обурюється депутатка.

Класний керівник не бачить синців дівчинки, шкільний психолог не бачить її заляканої поведінки, ювенальна поліція не реагує на побої дитини чужим чоловіком з кримінальним минулим. Батько б’ється об чиновницькі двері, а соціальні служби тижнями шукають транспорт, щоб доїхати до сім’ї, де знущаються над дитиною. І всім їм за смерть дівчинки – догана. З цією системою в Україні явно щось не так.

ЗакарпатПост

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *