На Закарпатті масово цвіте пізня осіння квітка
Ось що повідомив у соцмережі Карпатський біосферний заповідник.
Цвіте пізньоцвіт осінній – рідкісна рослина осені 
У вересні-першій декаді жовтня на території Карпатського біосферного заповідника, зокрема у Кузій-Трибушанському, Угольському масивах, Долині нарцисів та Юлівських горах квітує пізньоцвіт осінній – багаторічна трав’яниста рослина, ефемероїд, який включений до Червоної книги України зі статусом «неоцінений». Це медоносна, лікарська, декоративна і отруйна рослина. 
Восени масове цвітіння пізньоцвіту також можна побачити у Рахові – на колекційній ділянці дендропарку заповідника. Тут осінні красені з’явилися ще у 80-х роках минулого століття з природних місцезростань – масиву «Долина нарцисів».
Різноманіття назв:
латинська назва Colchicum має давньогрецькі коріння. Греки завезли цю рослину з Колхіди в Рим і честь її батьківщини назвали колхікон; серед населення України відома під назвами: зимовник, осінник, син без батька, шафран морозний.
Поширення охоплює переважно Західну, Центральну, Південну та Східну Європу. В Україні – Карпати (переважно в передгір’ях та нижньому гірському поясі). Зрідка заходить на Поділля і Полісся; зустрічається у садах, на вторинних вологих луках, пасовищах, сінокосах; культивується як декоративна рослина; запилюється комахами, зокрема бджолами і мухами; насіння поширюється за допомогою мурах.
Біологічні особливості: бульбоцибулина сидить глибоко в грунті і щороку змінюється; відновлення рослини відбувається за рахунок дочірньої цибулини; квітучі рослини цвітуть без листків; у зв’язку з тим, що рослина цвіте восени, недорозвинений плід ховається на зиму в землі у стані спокою; листки з’являються навесні разом з плодами; плоди дозрівають протягом червня.
Хімічний склад: усі частини рослини містять суму алкалоїдів, серед яких головними є отруйні колхіцин та колхамін, які і визначають токсичність рослини. Колхамін використовують у вигляді мазі для лікування раку шкіри; препарати з пізньоцвіту осіннього мають знеболювальну та протипухлинну властивість; виступає сировиною для лікування лейкемії, астми, ревматизму, катаракти, невралгії, та інших хвороб.
Крім медичного використання, пізньоцвіт має велике значення у селекції рослин, де за його допомогою почали виводити поліплоїдні сорти.
Режим збереження:
охороняється на території природно-заповідного фонду в Українських Карпатах; за останні роки, внаслідок надмірного витоптування лук (худоба його не їсть), масового витоптування туристами, кількість особин зменшується; не слід збирати рослини або порушувати умови місцезростання.
Вивчайте природу Карпат та слідкуйте за нашими новинами! 
Автор фото Алла Козурак
