Я знайшов телефон, але не повернув власнику, дізнавшись про нього правду
Деколи ми втрачаємо свої речі і це нормально. Як правило, порядні люди, якщо виявляють знахідку, то повертають її господарю. Так завжди робив і Павло. Та цього разу все було інакше. Чоловік вирішив поділитися своєю історією із читачами газети ЯСНО.
Коли мені було 1, від нас пішов батько. Знайшов іншу. Мені його дуже не вистачало. Утім він жодного разу не зателефонував, ніколи не привітав мене з днем народження, відколи в нього була інша людина. Я виріс озлобленим на всіх зрадників і свою дружину жодного разу не обманув. Мама так і не вийшла заміж, не змогла перебороти в собі страх, що так з нею вчинять іще раз. Тож нещодавно, купивши будинок в Ужгороді, ми забрали її жити до себе. Тепер вона бавить онуків і жити їй хоча б не сумно. У шлюбі я щасливий і мама радіє за мене. Любить Оксану, мою дружину і маленьких Василь та Дмитрика.
Я добре заробляю і намагаюся балувати матір подарунками, аби вона не відчувала в житті якогось дискомфорту. Звісно, можливо, їй не вистачає чоловічого плеча поряд… але це її вибір.
Я нерідко знаходжу на вулицях, у магазинах, у кафе втрачені речі і роблю все для того, аби їх повернути власнику. Допомагають у цьому і друзі з поліції, і Інтернет, куди виставляю знахідки.
От і нещодавно знайшов телефон. Прямо біля своєї машини. Видно, хтось паркувався поруч і він випав. Одразу хотів повернути. Але дуже поспішав і спочатку заїхав на роботу. Там я трохи затримався. Несподівано чужий телефон задзвонив. Я подивився, хто то…. Писало «Кохана». Я взяв слухавку і чесно розповів, що власник загубив телефон і я хочу його повернути. Але чомусь жінка, яка говорила зі мною, несподівано почала фліртувати. Я не тямив себе від люті.
Коли ми попрощалися, я вирішив погортати контакти. І був шокований ще більше, коли натрапив на запис «Дружина». Тоді мені стало зрозуміло, що кохана насправді була коханкою, а бідна жінка нічого й не підозрює про походеньки свого «благовірного».
Я без вагань зателефонував їй. Ми зустрілися. Я показав їй контакт тієї незнайомки і розповів усе, що дізнався… а перечитавши його повідомлення… мені відкрилося багато що.
Я просив жінку не тягнути часу і одразу подавати на розлучення. Бо знаю. Що такі чоловіки все життя шукатимуть пригод і ніколи не виправляться. Таким є мій батько. Він одружений уже вп’яте.
Світлана дуже плакала, казала, що в неї двоє дітей, що сама не виживе, та я дав їй грошей, аби зняла з доньками квартиру, пообіцяв знайти роботу.
Вдома за вечерею я розповів рідним про все, що трапилося і моя Оксана запропоновала взяти її до себе, у салон краси і теж пообіцяла підтримувати. Вона негайно зателефонувала їй жінки зустрілися, щоб обговорити нюанси.
Із того часу минуло два роки. Світлана розлучилася зі зрадником і знайшла своє щастя. Дружина познайомила її зі своїм братом, який ніяк не міг знайти собі пару. Вони покохали одне одного, одружились і вже чекають на поповнення.
Моя мати тепер няньчиться із чотирма внуками, не ділить їх на рідних та чужих і дуже радіє, що я допоміг Світлані. І все було б добре. Але днями ситуація повторилась… я знову знайшов телефон і знову викрив людину на зраді. Тільки цього разу це вже жінка. Повертати знахідку їй не буду… віддам чоловікові. Хай сам вирішує, що йому робити далі • Більше цікавого читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост