Чоловік зібрав понад 500 капелюхів із різних куточків світу

І це не лише відомі в Україні хустські капелюхи

• Серденько, купи свіжий номер газети ЯСНО •

 Колекція Павла Москалюка відома далеко за межами України. Адже в ній налічуються понад 500 капелюхів із різних куточків світу, повідомляє газета ЯСНО з посиланням на t1.ua.

– Річ у тім, що в мене в дитинстві було неслухняне волосся, – розповідає житель Полтави. – Відтак батьки одягали мені якусь панаму чи кепку і відправляли в дитсадок. У дорослому віці я хотів урізноманітнити свій гардероб. Пригадую, під час екскурсії Санкт-Петербургом побачив зелений тірольський капелюх. І так він мені припав до вподоби, що вирішив купити. Коли його одягнув, мене почали сприймати за фіна. Відтоді, буваючи за кордоном, купував нові головні убори. Дізнавшись про моє захоплення, їх почали привозити мені друзі. Пригадую, якось на «блошиному ринку» купив капелюх за декілька гривень іспанської фірми «UNITAS MAKK», ще на початку минулого століття поставляла до України сантехніку і головні убори. Цей унікальний капелюх я відпарив, підлатав, почистив, і нині він посідає одне з почесних місць у моїй колекції. А в Румунії купив капелюх, виготовлений із грибів.

Однак найціннішими колекціонер вважає ті головні убори, які він виготовив сам. Приміром, придбав на базарі старий жіночий капелюх, зробив з нього викрійку, скомбінував, зшив – і отримав чудовий піратський капелюх. Є в колекції циганські капелюхи з Румунії, є головні убори з Мексики, Австралії, Польщі, Ізраїлю. А також традиційний бамбуковий капелюх-віяло з В’єтнаму. Цікавим є капелюх з Таїланду, адже на ньому є дзвіночки, передзвін яких має при ходьбі відлякувати злих духів.

– Цікавою є і історія капелюха, який носив Чарлі Чаплін, – веде розповідь пан Павло. – Його створили як головний убір для англійських лісників. Річ у тім, що в ті часи чоловіки носили циліндри, а лісникам потрібні були більш зручні головні убори, які мають обтічні краї. Цікавою є історія кепки з твіду. Адже спершу її носили англійці-аристократи під дорогий піджак. А згодом – портові бандити, яким подобалось, що в козирку кепки можна було зашити лезо. Взагалі в кожного головного убору є своя, дуже цікава історія. Був період, коли людина без головного убору вважалась бідною. Різні цінності та важливі документи зашивали зазвичай під підкладку капелюха. Бо ж знали, що у випадку грабежу розбійники заберуть усе, окрім головного убору. Інакше це було б великим приниженням для зловмисників.

Нині свою колекцію чоловік зберігає у своїй кімнатній квартирі на цвяхах, вбитих у стіну. Тож мріє створити музей капелюхів • Більше цікавого читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *