«Та ти як бомжиха!» – кричав Іван на все кафе. Аня у сльозах вибігла на вулицю. Такого нахабства вона не чекала
Не завжди сімейне життя – суцільна смуга радості. Нерідко після шлюбу люди дуже змінюються, та насправді то не зміни… просто вони відкривають своє справжнє єство. Так сталося і з Анною, яка виходила заміж, свято вірячи у щирість кохання та просто боготворила свого невдячного чоловіка.
Історію про неї газеті ЯСНО розповіла подруга жінки Катерина. Вона радіє, що Аня вчасно взялася за розум і радить іншим ніколи не терпіти знущання над собою.
Анна ніколи не любила, коли її називали Ганною… Лише Аня! Із Іваном вони разом вчилися в університеті на економічному факультеті. Дівчина з першого погляду закохалася у стрункого симпатичного хлопця. Сама ж вона хоч і була гарною, але не надто багато уваги приділяла власній зовнішності. Була зайнята лише книгами і наукою. Іван же лише те й робив, що бігав за дівчатами і мало не завалив сесію. Аня вирішила допомогти йому, дала свої конспекти, що могла – пояснила. Якось хлопець таки вигріб проблеми з іспитами, але великої вдячності ані за це не було. Він і далі не звертав на неї увагу, згадав лише тоді, коли припекло – у кінці навчального року. Так тягнулося досить довго. Аня страждала, але про почуття нічого йому не говорила. Якось уже на 5 курсі Іван запросив її додому, щоб допомогла зробити дипломну роботу і батькам дівчина дуже подобалась. Коли вони розговорилися з матір’ю Івана, виявилося, що обидві з одного села. Тож Людмила Василівна почала наполягати, щоб Аня заходила до них постійно, пропонувала навіть переселитися з гуртожитку. Дивно, але після цього випадку хлопець нарешті змінив ставлення до однокурсниці. Вони почали зустрічатися.
Після закінчення університету Аня одразу ж знайшла роботу і до села не повернулася. Вона винаймала квартиру разом з двома подругами. Та недовго… бо невдовзі Іван зробив їй пропозицію і вони одружилися. Батьки залишили їм квартиру, а самі перебралися будинок за містом.
Життя з красенем ніколи не було райдужним. Шукати роботу він не поспішав, жив за рахунок Ані, яка крутилася, як білка в колесі. Коли усе ж знайшов, додому почав приходити лише ночувати. Потім несподівано купив у кредит машину. Звісно, погашати його допомагала дружина. А потім Івана звільнили, бо привласнив на фірмі гроші… тож усі комунальні платежі та кредит плавила жінки, продукти також купувала вона. Чоловік же цілими днями десь вештався з друзями, та ще й кричав на Аню, коли вона затримувалася на роботі не подавала вчасно вечерю. Звісно, молодій жінці дуже хотілося дітей, та вона розуміла, що якщо піде в декрет, вони всі просто помруть з голоду…. Тому це питання відклала сама для себе на невизначений термін. Далі Анна дізналася, що у Івана є коханка і він водить її у кафе за гроші, які бере з сімейної каси. Усе б ще нічого… Але в ту касу сам він не клав ні копійки • Повний текст читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост
