Рафанда: чеський будинок в Ужгороді, що має власне ім’я
Ця будівля є однією з небагатьох в Ужгороді, що має власну назву. Етимологія слова «рафанда» — від чеського rafat (сваритися), що у свою чергу походить від німецького raufen.
Топонім виник на чеських землях одразу після Першої Світової війни, і є характерним для нових об’єктів чи місць, де мешканці часто сварилися між собою. Ймовірно, така назва виникла через акустичні дані у дворі будинку — кожен звук у ньому підсилюється, відбиваючись від замкненого кола стін, пише Чеський центр в Києві та Ужгороді.
Проєкт Рафанди було доручено розробити братиславському архітектору чеського походження Франтішеку Крупці, якому належить і авторство палацу Земського уряду та будинку кооператива «Леґіо» в Ужгороді. Будівельні роботи велися поетапно, починаючи з липня 1930-го року, а вже в січні 1931 року комплекс будинків було здано в експлуатацію.
Будинок-фортеця з двома парадними в’їздами та одним пожежним наче урочисто зустрічає нас на кордоні Малого Ґалаґова, одразу біля моста Масарика.
Рафанда є найбільшим житловим будинком міжвоєнного періоду в Ужгороді. Чільний фасад у стилі функціоналізм з боку набережної має п’ять поверхів, з боку вулиці Гошовського — чотири, бічні фасади — триповерхові. Загалом Рафанда складається з 13 секцій (під’їздів), що утворюють собою замкнений двір. Цікаво, що в Рафанді, на відміну від більшості житлових багатоквартирних будинків урядового кварталу, під’їзди не є прохідними, потрапити до них можна лише з двору. Входи до під’їздів, із помітними рисами стилю ар деко, освітлювали стильні ліхтарі. Всередині подвір’я облаштували овальну зелену зону з різними сортами дерев.