«Я вимушена бути і прибиральницею, і директором»: як ФОПи живуть за новими правилами

У кожного так буває: обираєте речі чи продукти й коли доходить до оплати, вас запевняють, що розрахуватися можна лише готівкою. Так і оплачуєте, але в результаті не отримуєте чека. У такому випадку повернути товар, чи захистити свої права буде вкрай важко. Але все це у минулому, обіцяють у парламентській монобільшості.

З першого січня деяких фізичних осіб підприємців (ФОП) зобов’язали використовувати касові апарати. Чи стануть від цього покупці більш захищеними і як нововведення вплинуть на роботу самих ФОПів, — пояснює Суспільне.

Кого стосуються нововведення

Встановити реєстратори розрахункових операцій (РРО), чи програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО), мають підприємці платники єдиного внеску 2-4 груп, які проводять розрахункові операції. Наприклад, якщо приймають оплату готівкою, через термінали, пристрої для самообслуговування чи через оплату інтернет-банкінгом. Якщо ж клієнт переказує гроші на розрахунковий рахунок або ж у касі чи через термінал банку, то касовий апарат не потрібен. Як і ФОПам першої групи, тобто тим, хто не має найманих працівників, торгує на ринках й надає побутові послуги.

У цьому переліку є винятки. ФОПам, які торгують на ринку, касовий апарат не потрібен за умови, що цей ринок легальний. Також видавати фіскальні чеки не потрібно ФОПам у селах.

“Рівень доходів підприємців в селах значно менший, ніж в містах, а в умовах карантинних обмежень він ще більше знизився. Витрати на придбання РРО стануть для них додатковим фінансовим навантаженням, що матиме негативні наслідки для бізнесу. Водночас використовувати програмні РРО як альтернативу не всі з них можуть через нерівномірне покриття швидкісним інтернетом або його відсутність в селах”, — заявляла перша віцепрем’єр-міністерка України і міністерка економіки Юлія Свириденко.

Але і для сіл є виключення. Встановити касовий апарат доведеться, якщо підприємець торгує через інтернет або якщо продає алкоголь чи тютюн і встановити апарат зобов’язала місцева влада.

Продавчиня Людмила з села Дмитрівка під Києвом розповіла Суспільному, що встановити РРО в продуктовому магазині, де вона торгує, таки довелося, бо продають підакцизні товари — алкоголь і цигарки. Жінка каже, що важко знайти село, де цими товарами торгували б в окремих магазинах. Крім того, вважає, що в селах свої особливості роботи продуктових магазинів.

“Є таке, як чорні зошити, люди записуються (беруть товари в борг — ред.). Село — це там не вистачило, там ще раз не вистачило, і проводити це все через касу просто неможливо”, — констатує продавчиня.Спротив і прийняття: як ФОПи живуть за новими правиламиФото: Суспільне

Продавчиня Людмила з села Дмитрівка під Києвом розповіла, що встановити РРО в продуктовому магазині, де вона торгує, таки довелося, бо продають підакцизні товари

Крім ФОПів у селах, деякі “лазівки”, щоб не встановлювати касові апарти, отримали і ті підприємці, які займаються інтернет-торгівлею. Для продажу товарів чи послуг в інтернеті РРО не потрібне, якщо покупець оплачуватиме не на картку ФОПа, а на його поточний банківський рахунок, так званий IBAN.

Яке покарання за порушення

Якщо ФОПа вперше зловлять на тому, що не видав фіскального чека, то заплатить 100% вартості товару, якщо впіймають вдруге — 150%. Але до кінця карантину діє мораторій на планові перевірки податкової. Проводити її можуть у випадку, якщо на підприємця поскаржаться самі покупці.

За словами ексвиконувача обов’язків голови Державної податкової служби України Євгена Олейнікова, на першому етапі фіскали проводитимуть роз’яснювальні роботи.

“Ми поки що їх просто інформуємо: “Шановні, до вас наближається момент, коли ви маєте встановити РРО… Бажано, поки діє мораторій скористатися цим, встановити РРО і почати застосовувати, маючи можливість для навчання, а не одразу потім, після скасування мораторію”, — заявляв Олейніков.

ЗакарпатПост