Професор Ігор Тодоров: «Виклики, пов’язані з Росією, демонструють певний відчай»

В Ужгородському прес-клубі відбулася пресконференція на тему: «Ризики для державності та демократії в Україні: які загрози постали перед країною на восьмому році з часу Революції Гідності та початку російсько-української війни».

• Серденько, купи свіжий номер газети ЯСНО •

Революція Гідності має певні етапи і вона ще не завершилася. Оскільки багато чого, що було сформульовано тоді, не реалізовано. Українському суспільству необхідно консолідуватися, особливо на тлі зовнішніх загроз. У цьому переконаний Ігор Тодоров, доктор історичних наук, професор: «На жаль, ми цієї консолідації не спостерігаємо. Восьмий рік триває війна, ми позбулися Криму, окуповані деякі райони Донецької та Луганської областей. Але я певен, що це все тимчасово, ми маємо рухатися вперед. І багато чого за ці роки було зроблено саме в контексті розвитку громадянського суспільства і демократії». Проте виклики, пов’язані з Росією, демонструють певний відчай, каже політолог.

«Росія висунула вимоги в ультимативній формі щодо гарантій безпеки. І Захід нарешті починає консолідуватися. Цього тижня відбулося засідання Україна-НАТО, вперше за останні роки Угорщина не скористалася своїм правом вето. Результати переговорів в Женеві, потім в Брюсселі, вчора на засіданні ОБСЄ, свідчать: ті вимоги, від яких Росія не збирається відмовлятися абсолютно неприйнятні демократичними країнами. Ми маємо постійно акцентувати на цьому. Але внутрішні проблеми показують нашим партнерам, що не все так добре, – вважає Ігор Тодоров.

– Зовсім не зрозумілі кроки нашої влади, пов’язані з переслідуванням колишнього президента. Ця ситуація не залишається непоміченою нашими партнерами і не веде до реальної консолідації. Маємо бути пильними і пам’ятати, що у нас війна. Це не зовсім відчуває наше українське суспільство. Але активна частина, яка спроможна приймати адекватні рішення, вона маєм таки працювати на те, що наші внутрішні проблеми були відсунуті на другий план».

«Ультиматум, який висловила Росія щодо України – безумний, нагадує вимоги терористів. Дуже добре, що Захід про це сказав Росії, але це не означає, що загроза нового вторгнення, більш потужного. Війна триває,- каже Павло Гомонай, представник Громадського конвенту Закарпаття. – Є загроза повномасштабного конфлікту, не дивлячись на ті санкції, які накладуть на Росію рано чи пізно. Щоб протистояти, звичайно нам потрібна консолідація країни всередині. Дуже сумно, що нашого Президента цікавлять речі, які не мають стосунку до безпекових питань. Щодо внутрішньої політики, економіки, ця команда робить певні популістичні дії. Але вистачить того, щоб не заважати людям, які вміють і розуміють, що треба робити».

Андрій Любка, письменник нагадав про масову кібератаку, яка сталася 14 січня на українські урядові сайти і впевнений: її мета- показати нашу слабкість.

Андрій Любка. Павло Гомонай

«Росія загрожує не тільки зброєю на кордонах, але у тому числі через дестабілізацію у різних сферах, зокрема і цифровій. І безумовно, один із фронтів, який вона хоче відкрити в Україні, це внутрішній фронт. Адже втрата Криму і Донбасу відбулась на фоні глибокого розколу у суспільстві та делегітимізації влади, – коментує Андрій Любка. Будь який період нестабільності, розколу і кризи, «на руку» Росії. Тому перед нами зараз є три головні аспекти, на які треба знайти відповіді у суспільстві і державі: перше- російсько-український конфлікт і збройна загроза. По-друге, міжнародний вибір нашої кризи, який полягає у тому, що Україна протягом останніх років дедалі швидше втрачає суб’єктність у міжнародному полі, хоча наші союзники і Україна заявляють, що жодні переговори не проходять без України. Сьогодні відбуваються переговори напряму між США і НАТО. А Україну кличуть тільки опісля. Це дуже добре ілюструє те, в якій ми міжнародній ситуації».

За словами Андрія Любки, у цей час Президент катається на лижах, а головним є глава Офісу Президента, який веде переговори. «Ми перебуваємо у такому хаосі, який перестав бути кумедним, він є небезпечним для України», – додав Андрій Любка. Третій, найголовніший аспект, за словами письменника, це відкриття «нового фронту всередині країни», переслідування Порошенка. «Це означає не просто переслідування конкретної людини, а найголовнішого опозиціонера, який станом на тепер має найбільший рейтинг. Це поглиблення розколу, який міг закінчитися після виборів (2019 р.) і який може спровокувати кризу легітимності влади. «Ця дестабілізація точно не «на руку» Україні.

Аналізувати дії Зеленського все-таки мають письменники і психотерапевти. Йдеться про якісь страхи і як цими страхами маніпулюють. Оточення штовхає його на необдумані кроки», – каже Андрій Любка.

Україна дійсно перебуває у кризовій ситуації та опинилася у центрі геополітичної уваги. На цьому наголосив Михайло Шелемба, політолог.

«Європа зрозуміла, що проблема буде не тільки в Україні, але й у Польщі, країнах Балтії, які отримали загрозу з боку мігрантів. Минулого року Росія в повній мірі розширила свій вплив на Білорусь. Тепер поступово на Казахстан. Європа змушена реагувати, – пояснює Михайло Шелемба.

– Зараз важливо, щоб у політичному плані ми консолідувалися і вели стійку політику: рішення, ухвалені з боку НАТО, ЄС не повинні пройти повз Україну. Щоб без України не вирішили її подальшу долю».
Михайло Шелемба також прокоментував внутрішні політичні процеси. Зауважив, що президент зібрався йти на другий термін, хоча спочатку була зовсім інша риторика.

«Треба розуміти, що наш діючий президент- людина з шоу бізнесу, він завжди любить оплески. У 2021 році цих оплесків стало набагато менше, лишається мало часу, щоб побудувати свій хороший імідж на наступні вибори», – додав політолог. Він також вважає, що треба дотримати норм Конституції та провести парламентські вибори згідно із запланованими термінами.

«Важливо, щоб вони відбулися за тим надбанням , яке ми маємо за часів минулого президента (Виборчий кодекс), пропорційною системою. Щодо Порошенка і його переслідування. Хтось згадав, що казав «я твій вирок» хоче мабуть, виконати свою обіцянку, щоб потім сказати людям. Але треба було інше робити протягом 2,5 років. Це насамперед судова реформа, яка дуже гальмується. Якби ми почали процес із судовою реформою, то тут питань би не стоялося. Але ми за цей період побачили як кнопкодавство і покарання за нього є вибірковим».

Експерти, відповідаючи на питання журналістів, щодо ймовірного арешту Петра Порошенка зауважили, що юридичних підстав до відповідальності немає. Але процесуальні дії таки відбудуться.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *