Колись сестра відмовилася від чоловікового сина, а зараз не може завагітніти

Іноді життя підносить людині сюрпризи, яких ніхто не очікує. Найбільш прикро, коли несподіванки від людей, яких ми кохаємо. Саме такою історією із читачами газети ЯСНО поділилася закарпатка Світлана • Цілу статтю читай у газеті ЯСНО •

• Серденько, купи свіжий номер газети ЯСНО •

Мені 38 років. Я маю страшу сестрі Оксану. Їй – 42. Вона вдруге заміжня і ні від першого, ні від другого шлюбу не має дітей. Я гадаю, що це – не просто так.

Колись із нею трапилася досить цікава історія. Покохала вона вдівця, який втратив дружину під час пологів. Петро на момент знайомства з Оксаною мав дворічного сина Павлика. Поки зустрічалися – все було добре, ніби до хлопчика сестра ставилась тепло і купувала йому подарунки. Та одразу після весілля дуже змінилась – зажадала, аби Петро віддав сина батькам. А в його колишньої Ірини нікого не було, вона виховувалася в дитбудинку. Звісно, чоловік на ї пропозицію не погодився. Вони посварилися, але жили далі. Та одного разу Петро прийшов із роботи і застукав Оксану, як вона б’є малого. На зауваження ще й на нього накричала, мовляв, невихований, її не слухає, їсти просить, хоча ще не час вечеряти…. Та й вона  не встигла зробити, бо в перукарню ходила. А потім із подругами в кафе посиділа… одним словом, затрималася у справах. Невідомо де і з ким увесь той час був хлопчик, але такої образи Петро не стерпів, забрав дитину і пішов… А жили вони у квартирі сестри, її на весілля подарував їм наш батько.

Сестра довго ображалася на чоловіка, тим більше, що він сам подав на розлучення. А потім вирішила, що все на краще і вона знайде собі ще коханого без «хвоста», як кажуть. Прожили вони з Петром приблизно два роки.

Уже невдовзі на горизонті Оксани з’явився Василь. Дійсно холостяк, який ніколи не був одруженим. Сестра казала, що зараз кандидати на її руку і серце проходять ретельний відбір і жодного вдівця, або розлученого, у якого є діти, вона навіть у кошмарному сні бачити не хоче.

Отже, із Василем вони невдовзі побралися. Він дуже мріяв про доньку. Та Оксана умовляла спочатку для себе пожити, поїздити, світ побачити, а вже потім, як стверджувала сама, «зв’язувати руки» дітьми • Повний текст читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост