Кому найбільше довіряють українці, а кому не вірять зовсім

Серед державних та суспільних інституцій українці найбільше довіряють Збройним силам, волонтерам, Державній службі з надзвичайних ситуацій і церкві, пише газета ЯСНО.

Про це свідчать дані дослідження “Україна-2020: невиправдані очікування, неочікувані виклики. Підсумки року у дзеркалі громадської думки (грудень 2020 р.)”, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 4 по 9 грудня 2020 року, передає Укрінформ.

“Серед державних та суспільних інститутів найчастіше довіра висловлюється до Збройних сил України (їм довіряють 69% опитаних), волонтерських організацій (66%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (64%), церкви (62%), добровольчих батальйонів (59%), Державної прикордонної служби (58%), голови міста (селища, села), в якому проживає респондент (58%), Національної гвардії України (55%), до ради міста (селища, села), в якому проживає респондент (52%), ЗМІ України (48%) та громадських організацій (46%)”, — йдеться у повідомленні.

Водночас недовіра найчастіше висловлюється ЗМІ Росії (не довіряють їм 80% опитаних), державному апарату (чиновникам) (78%), судам (судовій системі загалом) (77%), Верховній Раді (76%), уряду України (75%), комерційним банкам (73%), політичним партіям (72%), Вищому антикорупційному суду (70%), Конституційному Суду України (70%), Національному антикорупційному бюро (70%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (70%), прокуратурі (70%), Національному агентству з питань запобігання корупції (70%), Верховному Суду (68%), місцевим судам (67%), Президенту України (62%), Національному банку України (61,5%), національній поліції (52%), профспілкам (52%), Службі безпеки України (47%).

Згідно з дослідженням, 20% українців вважають, що нинішня влада краща за попередню, 30% мають протилежну позицію (що нинішня влада гірша), а на думку 41% опитаних, нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої. Уперше після президентських виборів 2019 року число тих, хто вважає, що нинішня влада гірша за попередню, перевищило число тих, хто дотримується думки, що вона краща за попередню.

“Більшість респондентів висловлюють недовіру до всіх політиків, чиє прізвище було представлене в опитувальнику”, — зазначають автори дослідження. Дещо частіше порівняно з іншими політиками довіра висловлюється Голові Верховної Ради Дмитру Разумкову (йому довіряють 35% опитаних, однак не довіряють — 52%), меру Києва Віталію Кличку (відповідно 30% і 59,5%) та Президенту Володимиру Зеленському (відповідно 30% і 64%). При цьому вперше рівень довіри до Разумкова перевищив довіру до Зеленського, йдеться у дослідженні.

Довіру лідеру партії “Сила і честь” Ігорю Смешку висловили 24% опитаних (не довіряють йому 53,5%), експрем’єр-міністру Володимиру Гройсману — відповідно 24% і 65%, співголові парламентської фракції “ОПЗЖ” Юрію Бойку — відповідно 22% і 70%, голові партії “Громадянська позиція” Анатолію Гриценку — відповідно 20,5% і 62%, п’ятому Президенту України Петру Порошенку — відповідно 20% і 74%, лідеру ВО “Батьківщина” Юлії Тимошенко — відповідно 17% і 76%, народному депутату від “ОПЗЖ” Віктору Медведчуку — відповідно 16% і 77,5%, голові секретаріату ВО “Свобода” Руслану Кошулинському — відповідно 15% і 54%, міністру внутрішніх справ Арсену Авакову — відповідно 14% і 75%, ексголові Одеської ОДА Михеїлу Саакашвілі — відповідно 14% і 76%, Прем’єр-міністру Денису Шмигалю — відповідно 13% і 70%, народному депутату 8-го скликання від “Опозиційного блоку” Олександру Вілкулу — відповідно 12% і 63%, лідеру Радикальної партії Олегу Ляшку — відповідно 12% і 81%, керівнику Офісу Президента Андрію Єрмаку — відповідно 11% і 63%, Генпрокурору Ірині Венедіктовій — відповідно 8% і 63%.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 4 по 9 грудня 2020 року методом інтерв’ю “обличчям до обличчя” за місцем проживання респондентів. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Соціологічне дослідження виконане у рамках дослідницького проєкту Центру Разумкова “Україна-2020-2021: невиправдані очікування, неочікувані виклики” • Більше цікавого читай у газеті ЯСНО • Купи газету в кіоску або передплати на своїй пошті • Індекс 76076 • ЯСНО – газета №1 для життя! • ЗакарпатПост