УВАГА! У посівах сільськогосподарських культур відмічено збільшення активності небезпечного шкідника – кукурудзяного метелика
За даними проведеного моніторингу спеціалістами головних управлінь Держпродспоживслужби в областях у кінці червня на початку липня у посівах сільськогосподарських культур відмічено збільшення активності ряду шкідників, серед яких кукурудзяний (стебловий) метелик (Ostrinia nubilalis Hb.) – один з найнебезпечніших шкодочинних організмів на посівах кукурудзи.
В першу чергу поширенню кукурудзяного стеблового метелика сприяє наявність великої кормової бази, адже в Україні на даний момент посіви кукурудзи становлять понад 5 млн га. Шкідник щорічно завдає відчутної шкоди господарствам у всіх зонах вирощування культури. При цьому значно знижується кількість та якість вирощеної продукції. За підрахунками, недобори врожаю кукурудзи від шкодочинності кукурудзяного (стеблового) метелика в середньому сягають 12–15%, а в роки масового його розмноження — 25–50%. Наразі у Лісостепу та Поліссі проходить яйцекладка шкідника, в Степу відродження та живлення гусениць.
Метелик із розмахом крил 26–32 мм та добре вираженим статевим диморфізмом. Гусениця жовто-сіра, інколи з червонуватим відтінком, з бурою головою і темною смужкою на спині, завдовжки до 25 мм. Лялечка світло-коричнева або буро-жовта з витягнутим кінцем, розміром близько 20 мм.
Літ метеликів від 50 до 75 % популяції відбувається протягом 3-х тижнів. Для появи перших кладок яєць необхідна сума ефективних температур 375° С, для масової яйцекладки – 430° С. В цей час самки відкладають яйця, розміщуючи їх з нижнього боку листків кукурудзи та інших кормових рослин. Фенологія кукурудзяного (стеблового) метелика тісно пов’язана з фенологією основної кормової культури (метелики відкладають яйця на рослини кукурудзи, які перебувають у фазі цвітіння). Залежно від температури повітря, через 3-14 днів з яєць виходять гусениці, які швидко вгризаються в пазуху верхніх листків, під обгортки качанів кукурудзи та ін. У перші години після відродження гусениці живуть відкрито на поверхні рослини. З третього віку гусениці вгризаються всередину стебел, ніжок качанів та волотей, всередину качанів, де виїдають серед рядів зерен довгі звивисті ходи й камери.
Після того, як шкідник потрапив в рослину, контролювати його стає практично неможливо. Крім цього, заселення кукурудзи фітофагом сприяє появі на її рослинах фітопатогенів: у місці пошкоджень часто розвивається фузаріоз, пухирчаста сажка, та цвіль качана. Уражене хворобами зерно стає некондиційним, оскільки в ньому накопичуються мікотоксини. Вживання мікотоксинів в продуктах переробки може призвести до гострого отруєння або мати довгостроковий негативний вплив на здоров’я тварин, птахів та людей. В Україні засмічення зерна кукурудзи мікотоксинами є однією з дуже гострих проблем.
Для збереження урожаю кукурудзи спеціалістам господарств усіх форм власності рекомендуємо проводити постійний моніторинг посівів кукурудзи і при виявленні стеблового метелика, застосувати:
Біологічний захист. На кукурудзяному метелику паразитує понад 20 видів перетинчасто- та двокрилих комах. Серед них найбільше значення мають яйцеїд Trichogramma evanescens Westw та Trichogramma pintoi Voegele. Трихограму розселяють в стадії імаго і у вигляді паразитованих яєць лабораторного живителя за 12–24 год. до виплодження дорослих комах. Розселення трихограми здійснюють ручним або механічним (включаючи авіаметод) способами. Перший випуск трихограми проводять на початку відкладання яєць шкідниками, другий – у період масової яйцекладки. При розтягнутому льоті імаго проводять додаткові випуски ентомофага через 5-7 днів після другого випуска. Подальше накопичення і контроль за шкідником здійснюють за рахунок безпосереднього відновлення розселеної трихограми в агроценозах. Випускають по 50-100 тис. самок трихограми на 1 га, як вже зазначалось, на початку відкладання яєць шкідника та в період масового відкладання яєць. Оскільки період відкладання яєць самками кукурудзяного (стеблового) метелика триває 12-24 доби, то яйцеїда варто випускати з інтервалом 5-6 днів (не менше 3-х разів), так як його життєздатність триває 4-5 діб. Ураженість яєць трихограмою сягає 60-75%. Ефективність трихограми залежить від погодних умов, біологічних показників комахи, чіткого дотримання регламентів, методики та технології застосування трихограми на конкретному полі. Перевагою є те, що випуск даного ентомофага не спричиняє забруднення довкілля і продукції, а впровадження біологічного методу захисту, являє собою найбільш радикальний шлях до оздоровлення екологічної ситуації.
Детальну інформацію про фітосанітарні лабораторії, в т.ч. і ті, де вирощують ентомофаг трихограму, можна знайти на офіційному вебсайті Держпродспоживслужби за посиланням: (https://dpss.gov.ua/fitosanitariya-kontrol-u-sferi-nasinnictva-ta-rozsadnictva/fitosanitarni-laboratoriyi/perelik-laboratorij).
Хімічний захист. При виявленні гусениць шкідника за чисельності 1-2 екз/рослину або 6-8% заселених рослин у фазах «6-8 листків – викидання волоті» необхідно проводити обприскування посівів інсектицидами з відповідними нормами внесення: відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні», який знаходиться на офіційному порталі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України за посиланням: (https://menr.gov.ua/timeline/Pesticidi-ta-agrohimikati.html).
Ефект від використання інсектицидів залежить від точного визначення строків обробок. Найвищий він тоді, коли препарати вносять під час проникнення перших гусениць у стебла, тобто через два-три тижні після початку льоту метелика або під час масового його льоту. Цей строк доцільно встановлювати за допомогою феромонних пасток або світлопасток. Занадто рання обробка інсектицидами неефективна. Обприскування краще здійснювати у вечірні години, коли рослини кукурудзи гнучкіші. Також, підбираючи препарат, суб’єктам господарювання потрібно звернути увагу на такі характеристики препаратів, як тривалість захисної дії, персистентність та безпека для корисної ентомофауни. Останні виконують «важливу місію»: стримують розвиток шкідників, особливо сисних, які є переносниками вірусних захворювань.