Закарпатець розповів, як доставляв рідненькій 128 бригаді безпілотник та інші подарунки
Допис оприлюднив Vasyl Kapustej
Попри всі труднощі наша експедиція дійшла до місця призначення – до українських воїнів на передовій.Ми привезли їм усе необхідне, що вони записали у свій «список побажань» – і ми дуже раді, що можемо виконати їхні бажання – це завдяки всім вам, завдяки підтримці сотень і тисяч людей і десятків компаній, ми успішні, а наші зусилля мають сенс та приносять чітко відчутні результати. Бачити радість, вдячність і надію в очах воїнів, які щодня вони ризикують своїм життям заради нас – це безцінно! Ми дуже вдячні їм за службу, мужність і стійкість, а матеріальна підтримка – це найменше, що ми можемо для них зробити.Цього разу ми привезли бійцям новий безпілотник – найбільший, який ми коли-небудь їм дарували. Це чудовий Autel Evo II. Про це нас просили самі бійці, щоб мати кращі можливості контролювати все навколо своїх позицій і ще краще й ефективніше вести артилерійський вогонь по окупантам, а потім оцінювати успішність атаки. Ми надзвичайно вдячні Mirek Kleinbauer та Jan Sova та їхній компанії та їхній ініціативі Drony pro Ukrajinu, яка вже встигла доставити десятки дронів в Україну, за поставку дрона без націнки (зрештою, як завжди в попередніх випадках). Я дуже рекомендую співпрацювати з ними всім, хто хоче придбати безпілотники для української армії.Також ми привезли до дрона планшет Lenovo і ноутбук Lenovo з потужним процесором, щоб командир танкового батальйону міг контролювати та коригувати роботу кількох дронів одночасно онлайн.Також ми привезли їм пральну машину і 42 кг прального порошку, щоб вони могли випрати форму від крові, поту та російськой грязі 
Звичайно, були також традиційні пакети їжі від Adventure Menu CZ/SK. Всього 360 порцій. Солдати в окопах дуже цінують ці пакети їжі, особливо традиційну чеську свинину з кнедликами та капустою та суп-гуляш.Тут я також хотів би подякувати Petr Fabián за його велику матеріальну підтримку у вигляді їжі та перев’язувальних матеріалів для солдатів.Ми також привезли їм акумулятор для дизель-генератора, який ми вже доставили їм під час нашого минулого візиту. А також 2 бензопили для більш зручної рубки дерев, стовбури яких у подальшому використовуються для укріплення траншей.Вперше і точно не востаннє ми привезли маскувальні сітки для танків. Тут я хочу подякувати Jan Zamrazil, завдяки його контактам нам вдалося придбати сітки, і вірю, що наша співпраця продовжуватиметься навіть і у інших питаннях.Також ми привезли бійцям купу палаток, спальні мішки, надувні матраци та багато інщого щоб покращити польові умови для десятків бійців. І останнє, але не менш важливе – різноманітні мастила, моторні масла та набори різного інструменту для ремонту свого автопарку, який в основному складається з танків і позашляховиків, які ми їм раніше дарували. І купа інших речей, які я б навіть не хотів тут перераховувати, тому що це був би дуже довгий список, і це займе багато часу Ми також передали українським танкістам великий чехословацький прапор із побажаннями та привітаннями від усіх наших донорів, які пишуть повідомлення до своїх донатів. Танкісти вам за це дуже дякують, вони це дуже цінують і кажуть, що воюють і за Чехію, і за Словаччину, і дуже пишаються чеськими танками Т-72, які чеський уряд поставив в Україну.Нарешті, як завжди, я хочу подякувати нашим донорам, без яких нічого з цього було б неможливо. Завдяки вашим щедрим фінансовим пожертвам на нашу колекцію, яку ми організовуємо з самого початку війни у співпраці з фондом Znesnáze21, ми змогли придбати все це для українських воїнів.Звичайно, збір триває і триватиме до переможного завершення війни. Я завжди регулярно продовжую його ще на 30 днів кожного місяця. Ви можете продовжувати робити внески, як завжди, за цим посиланням:https://www.znesnaze21.cz/…/podpora-pro-128…Я також хотів би подякувати всім, хто продовжує привозити до нашого гаража в Празі на Жижкові їжу, одяг, засоби гігієни, ліки та багато іншого, як для солдатів, так і для українських біженців, які знайшли притулок на західній Україні у Львівській та Закарпатській областях. Особливо хочу подякувати Josef Wiesner, Libor Petera та Oleksandr Zhmurko та його компанії TOP DEAL Group, s.r.o.Підтримку цим біженцям надає David Zachariáš, і я дуже вдячний йому та всім його донорам. Я дуже радий, що ми налагодили цю чудову співпрацю, під час якої ми можемо допомогти як бійцям на фронті, так і біженцям – внутрішньо переміщеним матерям з дітьми та сиротам з Харкова, Миколаєва та інших українських міст, які досі зазнають потужних обстрілів і не можуть повернутися до дому, часто, на жаль, вони навіть більше не мають домівок і сімей.Ми допомагаємо та підтримуємо всіх, хто цього потребує, скрізь, де це необхідно. Проте наші ресурси та можливості дуже обмежені. Ми невелика група, в основному я, моя мама та Девід Захаріаш. У нас є лише одна машина. Тому я хотів би вибачитися перед усіма, хто пише мені (а вас дійсно багато) і просить мене про допомогу чи співпрацю в складних справах у далеких, глухих куточках, яких на просторах України чимало, на жаль ми не можемо поїхати всюди і допомогти абсолютно всім. На жаль, це не в наших силах, хоча я б дуже хотів, щоб це було в моїх силах. Я ніколи не беру на себе більше, ніж можу впоратися, і ніколи нікому не обіцяв нічого, чого б не зміг виконати або організувати. Ми поставили собі чітку мету підтримати одну українську бригаду – «нашу» 128-му Закарпатську, а також ті групи біженців у Львівській та Закарпатській областях. На більше, на жаль, (поки що) немає сил. Також просимо звертатися до більших волонтерських організацій, які мають у своєму розпорядженні десятки чи сотні людей і десятки автомобілів, мікроавтобусів чи навіть вантажівок для розповсюдження гуманітарної матеріальної допомоги в різні куточки України.І маленька вишенька наприкінці – знову (вдруге) у нас була аварія (на щастя, на дорозі повертаючись із фронту). І знову та сама аварія – лопнуло колесо. На щастя, зрештою все обійшлося добре. Дуже добрі та охочі хлопці з Дніпра зупинилися та допомогли нам поміняти колесо. За що ми їм дуже вдячні. Можна помітити, що іноді ті, хто пропонує та надає допомогу іншим, опиняються в ситуації, коли самі потребують допомоги. І я дуже радий, що в українському, чеському, словацькому та польському народах є такі, хто готовий безкорисливо допомагати навіть зовсім незнайомим людям. І такі справжні дружні та братні народи ніколи не знищить жоден російський окупант!РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! 
ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
