Грибкові інфекції: збудники, симптоми, лікування
Грибкові інфекції – одна з найпоширеніших патологій шкіри. Цьому сприяє висока активність патогенної мікрофлори, рецидивуючий перебіг хвороб, високий рівень заразності. Грибки локалізуються на епідермісі, нігтях і волоссі, харчуються кератином, що міститься в тканинах. Без належного лікування флуконазолом та іншими протигрибковими препаратами вони швидко розмножуються та вражають дедалі нові ділянки тіла.
Основні збудники грибкових захворювань
- Грибки роду Microsporum. Захворювання, спричинені цими мікроорганізмами, діагностуються найчастіше. Примітно, що грибки Microsporum є постійними мешканцями людського організму, але за нормальної роботи імунної системи не стають збудниками дерматомікозу. Але щойно під впливом зовнішніх чи внутрішніх чинників опірність організму знижується, мікроорганізми відразу активізуються.
- Грибки Candida. Ці дріжджоподібні мікроорганізми вражають не лише нігтьові пластини та шкірні покриви, а й слизові оболонки. Викликані ними захворювання називають кандидомікозами.
- Грибки Malassezia furfur. Вони здатні вражати як епідерміс, так і глибші шари дерми. Ці мікроорганізми є збудниками лишаю і себорейного дерматиту.
Симптоми грибкової інфекції
Захворювання, спричинені грибками, дуже складно діагностувати на ранніх етапах. Це пов’язано з тим, що інфекції мають тривалий інкубаційний період і довгий час не проявляють себе. Найчастіше пацієнт починає помічати проблему вже тоді, коли з’являються явні ознаки:
- осередки запаленої шкіри, що лущиться;
- інтенсивний свербіж;
- висипання та мокнучі ранки;
- білий наліт на слизових оболонках чи ділянках ніжної шкіри.
Про наявність грибкової інфекції також може свідчити підвищена сухість шкіри, її схильність до розтріскування, утворення ранок та мікротріщин.
Лікування грибкових інфекцій
Через високу активність мікроорганізмів та їх стійкість до несприятливих факторів, лікування мікозів потребує комплексного підходу. У терапії застосовують як зовнішні засоби, так і ліки для внутрішнього застосування. На ранніх етапах, коли прояви патології ще незначні, а динаміка розвитку хвороби піддається контролю, лікарі призначають зовнішні препарати – мазі з протигрибковою дією. Якщо поліпшення не настає або після курсу лікування хвороба починається знову, тоді починають застосовувати не тільки зовнішні засоби, а й сильніші ліки. Деякі з них потрібно приймати курсами, деякі – одноразово. Наприклад, по інструкції до флуконазолу для досягнення терапевтичного ефекту достатньо прийому однієї капсули. У будь-якому випадку, самостійно призначати собі лікарські препарати не слід, оскільки всі медикаменти мають великий список побічних ефектів.
