Закарпатці на війні з московією. Що кажуть – не розшифрує жоден шифрувальник. ВІДЕО
Так склалося історично, що найменша і найбільш віддалена від столиці область України мала чи не найбільш бурхливу історію.
Закарпаття побувало у складі 22 держав. Навіть серед старожилів є такі, що народилися за часів Угорщини, дитинство провели за Чехословаччини, молодість – за часів СРСР (тобто комуняцької росії), а наразі живуть в незалежній українській державі. Тобто – чотири режими і одне покоління.
Тому й не дивно, що все це наклало відбиток і на мову людей, що мешкають у регіоні. Багато хто з закарпатців вільно розмовляє не лише українською та місцевою говіркою, але одночасно й мовами країн-сусідів – угорською, словацькою, чеською, румунською… У буденному житті на вулицях містечок краю ніхто не звертає уваги на те, якою спілкується перехожі, адже всі всіх розуміють. Утім зараз війна… і цей талант багатомовності закарпатці, звісно ж, використовують на фронті.
Професор із окопів. Угорська допомагає
Нещодавно мережу облетіло відео з відомим тероборонівцем, професором УжНУ Федором Шандором, який розмовляє по рації з побратимом угорською.
Професор із окопів, як його прозвали самі ж закарпатці, людина знана не лише в Закарпатті. Відомий туризмознавець де б не був, прославляє свій рідний край, робить усе для його популяризації. Навіть на війні! Він веде лекції студентам по відеозв’язку з передової, бере участь у всіх можливих конференціях, доносить світові те, що відбувається на наших територіях.
Федір Шандор – людина – жива енциклопедія. У нього стільки знань, що просто вражає. На війну він пішов добровільно, не маючи жодного бойового досвіду. Але, як каже сам, усьому його там навчили, тож він робить для нашої спільної перемоги все, що лише може… і не лише на дипломатичному фронті, але й у реальних умовах бойових сутичок із військом супротивника.
Знання угорської допомагає професору передавати інформацію. Росіяни її не розуміють. І, як жартують користувачі соцмереж, поки путін зателефонує Сіярто і йому перекладуть зміст розмови, наші бійці вже виконають бойове завдання.
Закарпатська бесіда – не розуміє ніхто крім самих закарпатців
Та якщо угорську ще у супротивника ще є хоч і невеликий, але шанс перекласти… нехай із довгою затримкою, адже… не секрет, що Орбан дружить із путіним… то закарпатську говірку крім самих закарпатців не розшифрує жоден шифрувальник світу. Чому? Усе просто! У живому спілкуванні закарпатців є багато таких слів, що притаманні навіть не всій області, їх вживають лише у певних куточках, навіть певних селах.
Для прикладу, «дивитися». Ужгород, Перечин, Мукачево кажуть «позерати», Хуст, Виноградів, Тячів – «никати», Рахів же – «дивити». Шкарпетки, або панчохи майже всі закарпатці називають штрімфлями, худобу – маржиною, а от парасольку – і амбрелою, і ешерньовкою, вікно – і оболок, і визур, і окно… Хустка на Хустщині – шірінка, ганчірка – рянда, носовичок – жебеловка… Загалом це слова, які на фронті не вживаються, лише у побуті, тому сміливо можна пояснювати їхнє значення. На війні ж закарпатці крім незрозумілостей для інших у розмові мають ще й свій кодовий жаргон. Тому їхнє спілкування справді захищене і посвячують у свої таємниці вони лише бойових побратимів… 101-ша окрема бригада територіальної оборони Закарпаття складається з кількох батальйонів. У складі кожного з них переважно представники певного району. Це робить комунікацію ще більш вигіднішою у плані шифрування. Ворог не може зрозуміти нічого і тут йому вже не допоможе абсолютно ніхто.
128 бригада – Закарпатський легіон
Легендарна, оспівана у піснях 128 бригада має в рядах чи не найбільше з усіх Героїв України і безцінний бойовий досвід. Ще з 2014 року бійці побували майже в усіх гарячих точках і наразі воюють, як справжні боги.
Про них пишуть відомі світові видання, найчастіше – «The New York Times». Вони захопили у ворога багато трофейної техніки, взяли у полон чимало високопосадовців росармії, вони не лише ведуть боротьбу з окупантами, але й допомагають місцевому насланню долати наслідки погромів, пожеж, надають усіляку підтримку, евакуюють людей, годують, прилаштовують безпритульних тварин, кого є можливість – забирають у свої батальйони чи відправляють рідним… одним словом – рятують всіх українців, навіть хвостатих.
Їх називають Воїнами Світла. Вони – не лише вихідці із Закарпаття. Це бійці з різних куточків України. Найбільше, звісно, із Західної. Але в той же час 128 бригада є найбільш багатонаціональною за складом (українці, етнічні угорці, чехи, словаки, поляки євреї, навіть роми), у ній служать представники різних релігійних конфесій, і це не заважає їхній згуртованості та дружній атмосфері, при тому що Закарпатський легіон є одним із найбільших у ЗСУ.
128 бригада отримала бойове хрещення ще під час оборони Луганського аеропорту, пройшла Дебальцево, Горлівку, бої за Піски та багато інших запеклих боїв. Що таке солдат росармії знають добре, тому до служби ставляться серйозно.
Не злічити бойових успіхів закарпатських легіонерів. Є, на жаль, і втрати… людські жертви, але ті загиблі Герої тепер навіки в строю і з неба моляться за Україну.
Ми неодмінно переможемо, наші Збройні сили зараз є одними з найкращих у світі. Нашими захисниками захоплюються всюди, їхню міць і силу визнають навіть противники. Тому від незваних гостей наші території буде точно очищено і в нашій державі знову запанує мир.
