Денис, бойовий медик 128 бригади, лікує поранених за американськими методиками, які знайшов сам на англомовних сайтах
Історію солдата-Героя розповіла 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада – Закарпатський легіон
128 бригада в обличчях
Денис, бойовий медик
«Проводимо медичні тренінги для бійців за американською методикою. Якщо це допоможе врятувати чиєсь життя, значить, я тут не даремно…»
– Я народився в Росії і за етнічною ознакою – росіянин. Але середню й вищу освіту здобув в Україні, живу тут багато років і вважаю себе українцем. У моїй сім’ї мова спілкування – тільки українська.
Ми мешкали в Бучі, а 25 лютого виїхали до родичів дружини на Закарпаття. Саме там я й пішов у військкомат.
До війни був фахівцем у міжнародній фармацевтичній компанії, яка досліджує лікарські препарати, одна з останніх наших розробок – тестування антиковідної вакцини Астразенека. Це дуже цікава робота із пристойною офіційною зарплатою й хорошими податковими відрахуваннями в бюджет. Але вважаю, що зараз, коли на нашу країну напала Росія, я більше корисний на посаді бойового медика в 128 бригаді.
Тут, у зоні бойових дій, мені неодноразово доводилося виїздити на евакуацію поранених. Хлопці по-різному поводяться – дехто починає панікувати, хоча рана несерйозна, а хтось бадьоро тримається й при важких пораненнях. Усім намагаюся допомогти на місці, а далі, залежно від важкості поранення, доставляємо хлопців у медпункт, найближчу лікарню чи госпіталь.
Під час навчання в університеті я закінчив військову кафедру й отримав офіцерське звання, але не взяв із собою документи. Зараз документи вже є, однак я не хочу переходити на офіцерську посаду і йти від хлопців. Краще залишуся тут простим солдатом. Знайшов у інтернеті англомовні медичні тренінги для військових армії США і проводжу інструктажі з нашими бійцями. Вони краще знатимуть, як поводитися при пораненнях, як допомогти товаришам, поки надійде кваліфікована медична допомога. Якщо це допоможе врятувати чиєсь життя, значить, я тут не даремно…
