Закарпатці на війні: щемить серце від фото рідного краю
Допис оприлюднила 101 бригада ТрО Закарпаття.
Текст цитуємо без змін. Автора, на жаль, не вказано.
Ще одна сповідь Закарпатського Захисника…
…Напевно краще до чого я можу повертатись зараз – це ці фото. Ви не повірите і наврядчи колись відчуєте, як це повертатись з бригади, з пів року на нулі, в місто. Де раптово кудись розтанули всі знайомі, ніхто навіть не цікавиться де ти, бо ти вже давно вирахуваний з близьких людей, забутий, та напевно зайвий. Це відчуття відчуження, напевно посилює те, що в бригаді ти завжди на своєму місці, своїй посаді, поряд побратими, та посестри, яким довіряєш життя. Яким довіряєш. Які обов’язково запитають як ти. Мені цього не вистачає. Але сьогодні мені подзвонили запитати як я. Дякую хлопці, що я не почуваю себе так самотньо тут, без вас. Люблю свою в/ч. І всіх причетних. Вас. ✌️
Шалено хочеться в гори. На Піп Івані, випав сніг.
