“Ставилися гірше, ніж до собаки”. Розповідь звільненого з полону британця

Звільнений з російського полону британець заявив, що до нього “ставилися гірше, ніж до собаки”, й тримали у жахливих умовах.

Ейден Аслін повернувся до Великої Британії після того, як кілька місяців перебував у полоні в так званій “ДНР”, пише ВВС.

В інтерв’ю британській газеті Sun у неділю він сказав, що після ножового поранення його запитали, чи хоче він швидкої чи “красивої смерті”.

Він розповів, що ув’язнених змушували щоранку співати гімн Росії. “А якщо хтось не співав, його за це карали. Його били”, – сказав він.

В інтерв’ю колишній в’язень розповів, що під час перебування в полоні його різали ножем і били через татуювання.

Десятьох затриманих іноземців, зокрема й Асліна, звільнили в середу в рамках обміну полоненими між Росією та Україною за посередництва Саудівської Аравії.

Серед них було п’ятеро британців, зокрема Джон Гардінг, Ділан Гілі, Ендрю Гілл і Шон Піннер.

Ейдена Асліна, родом з Ньюарка, взяли в полон у квітні під час боїв у Маріуполі.

Його, Піннера та громадянина Марокко Брахіма Саадуна “судили” у самопроголошеній “Донецькій Народній Республіці” та заявили, що їм загрожує смертна кара.

Згадуючи про момент, коли його вдарили ножем у спину, Аслін сказав: “Я знав, що є дуже висока ймовірність того, що мене вб’ють”.

Тоді росіянин, який його охороняв, запитав: “Ти хочеш швидкої смерті чи красивої смерті?”

Коли він відповів, що хоче швидкої смерті, йому сказали: “У тебе буде красива смерть, і я подбаю про те, щоб це була красива смерть”.

За його словами, його били за те, що він мав татуювання з українським тризубом і за інше, що демонструвало його перебування в Сирії.

Аслін сказав, що його тримали в двомісній камері з чотирма людьми, і йому доводилося спати на килимку з вошами.

“Ми не могли нормально сходити в туалет, тому що у нас не було туалету”, – сказав він і додав, що їм доводилося використовувати для цього порожні пляшки.

Британець розповів, що три тижні він жив лише на хлібі й воді, і “зрештою нам довелося благати їх дати нам води з-під крана”.

“Щойно я сказав, що я з Британії, мене одразу вдарили по носі”, – також згадує Аслін.

ЗакарпатПост