“Сєвєродонецькі павучки”: волонтери-переселенці в Ужгороді плетуть маскувальні сітки для фронту
10 маскувальних сіток в тиждень плетуть волонтери в Ужгороді. В основному серед них — переселенці з тимчасово окупованих територій. Працюють люди без вихідних, аби виготовити якнайбільше сіток. За роботою волонтерів спостерігали журналісти Суспільного.
Ганна Щеблєтова — двічі переселенка. Жінка — уродженка Донеччини. У 2014-му переїхала до Сєвєродонецька. 24-го лютого після повномасштабного вторгнення разом з двома дітьми покинула місто. Чотири доби добиралася до Ужгорода. Чоловік — військовий, зараз на фронті.
“Я 8 років плела сітки у Сєвєродонецьку. У нас була така група — “Сєвєродонецькі павучки”. Ми не тільки плели. Ми і готували, і допомагали, і збирали. Весь цей час, 8 років, підтримували всіх-всіх наших військових, які були на Луганщині. Тут зустрілася, що цікаво, з жителькою Сєвєродонецька, це була дружина військового, якому ми 23 лютого ще в Сєвєродонецьку видали останню сітку. І ми так одне одного по ланцюжку знайшли. А потім ми почали давати оголошення і до нас доєднувалися переселенці. Переселенці, яким болить за Україну”, — розповіла жінка.
Олеся Чеснокова — 150 днів перебувала в окупації в Херсоні. До Ужгорода приїхала з чоловіком і двома дітьми. Вони подолали 35 блокпостів окупантів. “Я побачила оголошення, що потрібні волонтери, щоб плести сітки, і відразу погодилась”, — каже жінка.
Волонтери плетуть сітки з 11 до 18-ї щодня без вихідних. Тканину замовляють рулонами. “Військові дивилися в різні свої прилади, і вона не світиться. Це головна її перевага. Плюс — вона дуже і дуже легка”, — пояснила Ганна Щеблєтова. Для маскувальних сіток використовують і натуральні тканини білого кольору, їх фарбують. “І хакі, і коричневий, і світлий пісок. Іноді змішуємо. В залежності від того, який результат нам потрібний”, — розповіла Ганна Щеблєтова.
Михайло Коцаба щодня протягом тижня плете маскувальні сітки. До Ужгорода доїздить із села Руські Комарівці Ужгородського району. “Мій син на фронті. Я вирішив маленьку допомогу йому зробити. Якщо ця сіточка врятує одне життя, то я буду дуже радий. Син надихає. Кожен день з ним спілкуюся і передаю привіт”, — каже чоловік.
Тканини для сіток вистачає, її закупили наперед, — пояснює волонтерка Ганна Щеблєтова. Бракує рук, тому запрошують всіх охочих.
