Чи вб’є економіку України блекаут і як бізнес виживає без світла
За останні два місяці росія випустила понад пів тисячі ракет по енергетичній інфраструктурі України.
Виявилося, що енергетичну кризу з аварійними відключеннями світла та повними блекаутами населенню і бізнесу пережити значно важче, ніж попередню – паливну, пише ВВС.Україна.
Навесні цього року Україні довелося швидко і в умовах війни відмовлятися від багаторічної залежності від російських та білоруських нафтопродуктів. А росія ще й розбомбила сховища нафтопродуктів.
За словами міністра енергетики Германа Галущенка, від 10 жовтня збитки української енергосистеми від російських обстрілів обчислюються мільярдами доларів.
Старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов вказує, що в результаті російських ударів пошкоджені усі теплові та гідроелектростанції, а також близько половини високовольтного обладнання в Україні.
Негативні наслідки посилюються із кожним наступним ударом, і економісти кажуть, що так само дедалі важче прогнозувати, якими будуть наслідки всього цього для економіки – просто поганими чи дуже поганими.
Що відбувається?
Відключення електроенергії очолило рейтинг перешкод для діяльності підприємств, каже Олександра Бетлій, провідний економіст Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Після масованої атаки наприкінці листопада зупинилися навіть гіганти із безперервним циклом виробництва. За даними, які наводить ІЕД, “підприємства металургії взагалі не працювали кілька днів, а аварійне відключення електроенергії на багатьох з них призвели до зупинки доменних печей, які важко запустити”.
Зупинялися також і підприємства молочної галузі та низка великих хлібопекарних підприємств, які раніше були стійкішими до наслідків російських ударів. Це призвело до перебоїв із постачанням – поки що тимчасовим – головних продуктів, таких, як хліб та молоко.
“В нас безперервний цикл виробництва, ми не можемо просто стати і відключитися, – пояснює Борис Шестопалов, CEO групи компаній з зернопереробки та виробництва хлібобулочних виробів HD-group. – І довго протриматися на генераторах ми теж не можемо, тим більше, що генераторів, які б витримували наш пусковий струм, не існує”.
Крім того, зазначає він, багато підприємств харчової галузі мають виробничі цикли, які не вкладаються у графіки відключень, – наприклад, цикл пастеризації не може тривати менше 6 годин. Якщо його порушити, то продукція буде просто зіпсована.
Щоб працювати, підприємства запроваджують нові графіки роботи, зокрема й працюють вночі, а також закуповують генератори.
Великі підприємства, особливо ті, що мають іноземних інвесторів, ще до війни або у перші її місяці подбали про альтернативні джерела живлення та зв’язку, – це передбачають їхні плани роботи за критичної ситуації.
За даними Європейської бізнес асоціації, наймасовішою відповіддю бізнесу на проблеми з електрикою стало встановлення генераторів або інших джерел безперебійного живлення – серед членів асоціації їх мають 86%. Ще 65% використовують альтернативні джерела зв’язку та інтернету.
Але, як визнають у ЕВА, таке можуть собі дозволити великі, часто міжнародні компанії. Малому та середньому бізнесу набагато важче.
“В рамках асоціації є проєкт, який представляє інтереси 5 тисяч приватних підприємців, тобто мікробізнесу. На них ця ситуація з електропостачанням вплинула набагато гірше, ніж на членів ЕВА, які мають “подушки безпеки” від своїх штаб-квартир та інвесторів”, – пояснює Світлана Михайловська, заступниця директора з представництва інтересів компаній-членів Європейської бізнес асоціації.
Хоча для багатьох бізнесів, які під час війни знайшли гроші на додаткове обладнання, придбання та встановлення генераторів перетворилося на квест.
Дмитро Горюнов каже, що зараз є ціла низка проблем з обладнанням: фізично його часто немає, ціни на нього завищені через підвищений попит, складна логістика доставки та неузгодженості на митниці.
Є й технічні проблеми із налаштуванням та брак фахівців, заважає і державне регулювання чи радше зарегульованість за даних обставин – наприклад, потреба отримувати дозвіл на генерацію чи зберігання пального.
Представники бізнесу кажуть, що цей перелік відповідає дійсності.
“Від початку війни ми стикалися із багатьма проблемами – нестачею товарів, проблемами з логістикою, нестачею палива, тривалими повітряними тривогами, – і це вдалося подолати і пройти”, – каже Максим Бугаєв, директор юридичного департаменту торговельної мережі Novus.
Проте восени ситуація змінилася.
“В осінь ми входили так, що на нашу мережу зі 100 магазинів в нас було десь п’ять генераторів, які були просто резервними для нас. Наразі близько 30% магазинів забезпечені генераторами. Ще для 10-15% магазинів генератори вже в дорозі”, – розповідає він.
Його мережа не є найбільшою в Україні, але від жовтня компанія витратила близько 1,8 млн євро на придбання генераторів. Кошти “реально великі”, але без електрики в магазині не лише немає світла, але й не працюють ані холодильники, ані каси, і, власне, його просто треба закрити.
Проте на придбанні самого генератора проблеми і витрати лише починаються.
Промисловий генератор для супермаркету – це “махіна” із баком у півтори тонни, яку треба постійно заправляти і мати запас пального для нього.
“Мало придбати генератор, мало його привезти, треба ще його налаштувати і обслуговувати. На жаль, спеціалістів, які можуть підключати промислові генератори, сертифікованих електриків, дуже мало. Є магазини, які не можуть підключити вже придбані і привезені генератори, тому що на два тижні черга до фахівців з підключення”, – розповідає представник Novus.
Він також звертає увагу і на ще одну комічно-сумну обставину: останнім часом почастішали скарги від місцевих жителів, які в принципі не проти скуплятися в магазинах, де є електрика, на гучну роботу генераторів. І нинішні законодавчі норми є на їхньому боці.
З іншого боку, місцева влада робить торгівцям зауваження за яскраві вивіски, які магазини активно підсвітлюють, щоб покупці знали, що вони відкриті, хоч магазин при цьому працює від генераторів і не забирає електрику із загальної системи.
Є й більш наближені до економіки проблеми. Головна із них полягає в тому, що вартість струму з генератора є у 4-5 разів вищою за ціну електроенергії з мережі.
В економіці від цього буде кілька негативних наслідків, попереджають економісти.
Що може піти не так із генераторами?
Бізнес має закладати вартість електрики в ціну своєї продукції чи послуг, хоча розуміє, що нинішній рівень платоспроможності українців може просто не потягнути додаткове зростання цін.
Проблема є настільки серйозною, що нею вже перейнялися в уряді.
Перехід бізнесу “на дизелі та генератори” може спричинити зростання інфляції на 1-2% у 2023 році, заявила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
Масове використання генераторів не лише посилюватиме інфляційні процеси, але й тиск на паливний ринок.
Як зауважує Олександра Бетлій із ІЕД, середньодобовий імпорт дизпалива та бензину в грудні вже на 15-20% вищий за показники листопада. Крім того, дорожча електроенергія погіршує конкурентоспроможність низки секторів на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Все це потягне за собою ще більше падіння економіки. Уряд вже погіршив свій прогноз на цей рік і може переглянути його так само, як і бюджет, у наступному році.
“Ми на початку року передбачали, що падіння економіки буде на рівні 32-33%. Далі економіка показала дуже високі адаптивні здібності. Але, враховуючи атаку на енергетичну систему, яка сталася в листопаді, звісно, частина підприємств призупинила свою діяльність. Тому до кінця року падіння ВВП може становити навіть 33,5%”, – заявила Свириденко.
За її словами, якщо руйнування української енергосистеми триватиме, то “є ймовірність, що у наступному році ми не зможемо вийти на позитивну траєкторію зростання, і за підсумками року матимемо незначне падіння ВВП”.
Скільки це триватиме?
Якщо раніше йшлося про те, аби “протриматися пару тижнів” чи “до весни”, то тепер дедалі відкритіше енергетики, економісти і урядовці кажуть, що криза з електропостачанням триватиме до літа.
В “Укренерго” вже заявили, що дефіцит електроенергії залишатиметься на рівні 15-20% принаймні до квітня, якщо не буде ще більших руйнувань інфраструктури.
Такі ж терміни назвав в інтерв’ю Forbes міністр енергетики Герман Галущенко.
Його запитали, коли Україна зможе стабілізувати системи і припинити відключення світла за умови, що ударів більше не буде.
“Швидкість відновлення пов’язана з обстрілами. Якщо обстрілів не буде, навіть з урахуванням вже пошкодженої генерації, ми стабілізуємо систему до літа”, – відповів Галущенко.
Міністр енергетики також вважає, що попри те, що очевидною метою росіян є блекаут всієї України, їм навряд чи вдасться цього досягти.
Про те, що нинішні проблеми з електрикою не справа кількох тижнів чи навіть місяців, говорить і голова парламентського енергетичного комітету Андрій Герус:
“Ті проблеми, які є сьогодні, вони, на жаль, навесні нікуди не зникнуть чарівним чином, і можуть супроводжувати нас досить довго”.
Що можна зробити?
За словами міністра енергетики, однією із “можливих опцій” є імпорт електрики, технічна можливість для якого з’явилася із приєднанням України до європейської мережі навесні цього року.
Ще влітку українські урядовці говорили про можливий експорт електроенергії до Європи, проте за осінь все розвернулося на 180 градусів.
“Ми вже тестували імпорт у невеликих обʼємах. Ми зараз опрацьовуємо механізми, які дозволять суттєво збільшити імпорт електроенергії”, – заявив міністр енергетики.
За його словами, також серед можливих рішень для бізнесу – мобільні електростанції потужністю до 50 МВт.
Голова парламентського комітету з енергетики Андрій Герус підтверджує, що і перша, і друга можливості є цілком реальними.
“У нас є дві проблеми: дефіцит генерації та мережева проблема. Те, що відбувається зараз у Києві та Київській області, це є більше мережева проблема. По Україні загалом це більше проблема дефіциту генерації”, – пояснює депутат. Він зазначив, що у другому випадку – при браку власної генерації – розв’язанням проблеми цілком може бути імпорт електроенергії.
Але є одне “але”: за кордоном електроенергія коштує щонайменше удвічі більше, ніж в Україні. Втім, це все одно менше, ніж вартість електрики від генератора, тож для певних підприємств це могло би бути виходом зі скрути, вважає Андрій Герус.
Ідея уряду полягає в тому, щоб дозволити бізнесу купувати електроенергію по імпорту дорого, але мати гарантію безперебійного постачання електрики у тому обсязі, який імпортований.
Зараз, за словами депутата, треба допрацювати технічні моменти, як зробити так, щоб ці гарантії працювали під час аварійних і планових відключень.
Інша можливість для бізнесу – встановлювати власні мініелектростанції. Пілотний проєкт з подібного виду електростанцією здійснює уряд у партнерстві із “однією західною компанією”.
“Це газова електростанція на 1 МВТ, яка бере 250 кубів газу на одну МВТ-годину. По цінах це фактично у 3-4 рази дешевше, ніж генератори, і дуже близько до вартості електроенергії із мережі. Ці електростанції мобільні, невеликі, швидко встановлюються, грубо кажучи, як фура”, – озвучує пропозиції для бізнесу голова парламентського енергетичного комітету.
Бізнес тим часом також просить уряд та законодавців оперативно переглянути деякі законодавчі норми, зокрема, що стосуються встановлення генераторів, зберігання палива і загалом максимально дерегулювати їхню діяльність – “дати працювати”.
“Ми зараз за свій кошт придбаємо “старлінки”. Ми не просимо їх подарувати”, – розповідає Максим Бугаєв із Novus.
Він пояснив суть проблеми з боку держави: якщо у якомусь магазині не буде зв’язку довше, ніж три доби, то через 72 години усі касові апарати будуть заблоковані, якщо в органи ДФС не буде надіслано податковий звіт. І магазин не може працювати, доки цей звіт не буде надісланий.
“Ми просимо можливості збільшити цей термін, щоб ми могли працювати на генераторі, накопичувати інформацію і, коли з’явиться зв’язок, могли цю інформацію вивантажити ДФС”, – пояснює представник торговельної мережі.
Він також пропонує визначити окремі магазини як “пункти незламності” та об’єкти критичної інфраструктури, які могли б працювати, і де люди могли б придбати найнеобхідніші товари за будь-яких обставин.
Подібну пропозицію, але щодо промисловості має і Борис Шестопалов від хлібопіків.
До списку об’єктів критичної інфраструктури варто було б додати заводи з виробництва борошна, каже він, адже будь-який виробник хліба не може працювати без борошна, а “запаси борошна в державі різко скорочуються, бо усі млини працюють в Україні у рваному режимі”.
Загалом, каже підприємець, варто визначити у виробничих ланцюжках якісь об’єкти, які працювали б як “пункти незламності” для того, аби виробничі та технологічні ланцюжки не розривалися – “зробити їх умовно-невідключними”.
Крім того, що це дуже складно технологічно, це також означатиме довші відключення для населення, що також не є виходом, відповідає Андрій Герус.
Втім, є й ще одне побажання бізнесу, для якого не потрібні технічні чи фінансові ресурси, а треба лише бажання влади.
Йдеться про скасування штрафних санкції, пов’язаних із запізненням у виконанні державного замовлення у строк, якщо це пов’язано із відсутністю світла.
“Ми не можемо вплинути на ракети, які летять, ми не можемо вплинути на бюджет, де немає грошей, і навіть на шум від генераторів, але всі підприємства зараз зіштовхнулися з тим, що плануючи свої замовлення, робочі місця, логістику, просто вибиваються із термінів поставок, які підписані із державними органами. І це, звісно, тягне за собою штрафні санкції”, – розповідає Олександр Соколовський, засновник та голова групи компаній “Текстиль-Контакт”.
Він твердить, що коли його підприємство говорить із міноборони, для яких виконує замовлення, там кажуть, що можуть не виставляти штрафні санкції, але тоді до них наступного дня прийде прокуратура. Або підприємство має надати обґрунтування, чому ви не встигли із замовленням.
“У підсумку нам треба бігати і збирати довідки графіків відключень і тривог, потім все це затверджувати у ТПП”, – розповідає підприємець.
Він наголошує, що ситуація єдина у всій країні, відключення є навіть у Закарпатській області. тому вони просять владу ухвалити якесь рішення, за яке спасибі скаже увесь бізнес.
“Допоможіть, будь ласка, мова йде не лише про мою компанію, а про економіку України”, – просить Олександр Соколовський.
