Бойовий медик 68 окремого батальйону ТрО Закарпаття розповів вражаючу історію про військові будні
Допис оприлюднив Міша Шатура у спільноті 68- Окремий Батальйон Територіальної Оборони Закарпаття
“Слова бійця позивний “Італієць”
Я є бойовим медиком 68 батальону Закарпатської ТРО.Знаходимось під Бахмутом…цей текст дався мені нелегко.
Прошу дочитати його до кінця:
ЕВАКУАЦІЯ ПОРАНЕНИХ (позивні та назви позицій були змінені).
Ми виїхали на умовний нуль. Умовний, бо може завжди прилетіти. Приїхали раніше, ніж хлопці поранені прибули на точку евакуації. Чекали в бліндажі разом з прикордониками, чуючи в рації перемовини підрозділу, який крило.
– Камінь, Камінь це Звір, нас криють дуже сильно…
– Звір, це Камінь, відходьте на позицію 6 і займайте кругову оборону…
Ще за деякий час:
– Звір за вами виїхало “таксі”, зустрічайте.
Наш водій кличе нас. Приїхало “таксі” і треба всіх перевантажити швидко в кузов пікапу. Тяжкі і дуже тяжкі бійці…
Легкий дає мені знак, що буде тримати більш тяжкого, аби той не випав, а сам тримається за вже загиблого.
Ми розсікаємо простір і час, змагаючись зі смертю. Поворот, ще поворот. Влітаємо у двір стаб.пункту.
Висипають санітари. Один боєць намагається вибратись самостійно. У самий останній момент підтримую його, аби він не бахнувся на землю головою.
Інший, стиснувши зуби від болю, ривками зсовується з кузова на ноші.
Заносимо крізь вузький прохід
– Кладіть його сюди.
– Гранати маєте?
– Хлопці, почекайте, на заносьте. Поки немає місця.
Допомагаю лікарю вже на вулиці покласти на ноші, поставити крапельницю, перед цим зрізавши одяг і зробивши вториний огляд.
Під’їзджають інші машини…
Кожен робить швидко і професійно свою роботу…
В якийсь момент мене кличе колега:
– Італійцю, треба Воїна покласти в пакет
і вийняти особисті речі та здати на опис.
Телефон, військовий, картки, 20 гривень…
Останніми знімаю шеврони, один з яких з написом «ЗВІР».
Наші з ним погляди випадково перетинаються, його погляд спрямовно у Вічність. Закриваю очі і пакет…”, – йдеться у дописі.
