Був директором пекарні, а зараз – військовий: історія бійця «Карпатської Січі» з позивним «Малюк»

Три роки був директором пекарні, а зараз керує ремонтом бронетехніки військовий із батальйону “Карпатська Січ” 27-річний Михайло зі Стрия на позивний “Малюк”.

Передплатіть газету ПОРАДИ на своїй пошті ❤️ індекс 91145 ❤️ реклама в газеті 067 666 90 90

Чоловік після повномасштабного вторгнення Росії змінив професію, щоб захищати Україну. Свою історію він розповів у ефірі “Суспільне спротив“.

Михайло захищати Україну пішов добровольцем. Навичок військової справи чоловік не мав. Каже: “Взагалі не стикався з військовою справою, бажання навіть не було йти по військовій спеціальності. Працював, жив, насолоджувався життям”.

Чи пам’ятаєте момент, коли все змінилося, коли вирішили стати на захист України?

— Дуже пам’ятаю, адже ситуація була сильно напружена. Дружина говорила: “Ти нічого не знаєш, не розумієшся в цьому”. Але, з іншої сторони, це поклик за Батьківщину, за Україну. Я народився тут і буду йти. Я навіть не усвідомлював, що тут є, як все відбувається. Пішов на війну добровільно з друзями і про це не пожалів взагалі ніяк.

Харківська область, вересень 2022/Фото: Карпатська Січ

Харківська область, вересень 2022/Фото: Карпатська Січ

— Що можете порадити людям, які без досвіду потрапляють до лав ЗСУ?

— Перш за все слухати те що вам говорять люди, які вже знаходяться тут, прислухатися, вчитися. Не соромитися, що ти чогось не знаєш. Вчитися дуже потрібно. Слухатися, прислуховуватися. Бояться всі. Можливо десь і страшно, щось зупиняє. Потрібно дружити з побратимами. Наш батальйон дружній. Я відчув плече мужніх побратимів і я їм довіряю, а вони мені.

— Чи плануєте повертатися до попередньої справи після перемоги?

Фото: Михайло “Малюк”

“В планах, щоб якнайшвидше закінчилася війна. Думаю, що з друзями, з якими тут познайомився, можливо щось спільне спробуємо. Так, щоб бути разом. Тому що нас війна поєднала разом до кінця.

ЗакарпатПост