“Українська мова — частина мого життя”. Історія фотографа Харі Крішнана з Індії, який 8 років жив в Ужгороді

Харі Крішнан з 2014 року жив в Ужгороді, де здобув фах лікаря та працював фотографом. Хлопець родом з Індії, рідною мовою називає тамільську, проте вільно володіє українською.

Розмістимо вашу рекламу, оголошення, повідомлення в газетах, на сайті, фейсбук, інстаграм, телеграм, вайбер, групи, сторінки, сторіс – пишіть: zakarpatpost@gmail.com

У березні 2022 року через повномасштабне вторгнення Харі повернувся до Індії, але в Україні в нього залишилося багато друзів. Свою історію про досвід вивчення мови Харі розповів в інформаційному ефірі “Суспільне. Спротив”.

Харі Крішнан навчався у Луганську. Розповідає: “У 2014 році, коли почалася війна, нестабільності, я приїхав в Ужгород. Тут жив до 1 березня 2022 року. Багато працював фотографом. Для роботи мені потрібно було вивчити мову, щоб передати людям інформацію, свої думки. Ужгород дуже близький мені, так вийшло, що я вивчав мову, маю багато друзів. Вчився там, закінчив університет, працював, здав багато сесій, співпрацював з проєктом Ukraїner. Ця історія — 10 років мого життя, її можна розповідати довго”.

Наразі Харі спілкується українською не так часто. “Час від часу спілкуюся з друзями по Instagram, Viber, Whatsapp.Новини читаю. Тут нікого не маю, щоб практикувати українську. Тому вже не так вільно володію, бо рік часу я майже не користуюся українською. Я думаю, що я не буду забувати цю мову”, — розповів Харі.

Окрім тамільської Харі Крішнан знає 7 мов. Розповідає: “Я можу розмовляти з помилками, але з акцентом в мене не було проблем. Інколи я вдома використовую українські слова, рідні мене не розуміють, що взагалі відбувається, але це звичка і я цього не можу змінити. Українська мова — це вже частина мого життя, я не можу і не хочу це змінювати”.

— Чи є якісь речі, за якими найбільше сумуєте в Україні?

— Найбільше сумою за людьми та друзями, які надихають мене. Сумую за їжею, за варениками та ужгородською кавою.

ЗакарпатПост