Як 84 роки тому Карпатська Україна незалежність проголошувала. ВІДЕО
84 роки тому — 15 березня 1939 року — Карпатська Україна оголосила свою незалежність від Чехословаччини. Сойм ухвалив Конституцію, державну мову — українську, синьо-жовтий прапор та національний гімн “Ще не вмерла України…”. Президентом Карпатської України обрали Августина Волошина. Хроніку подій розповідає історик Юрій Славик.
Після проголошення державності на Карпатську Україну напала Угорщина, яка була союзником Нацистської Німеччини. “Карпатські січовики” відбивали наступ, однак 18 березня територію Закарпаття повністю окупували угорські війська, пише Суспільне.
Проголошення незалежності та напад Угорщини
Карпатська Україна готувалася до нападу Угорщини. Наступ почали у ніч на 14 березня. Для оборони “карпатським січовикам” потрібна була зброя.
“Чехи не хотіли надавати цю зброю. Відбулися перестрілки, в яких були десятки жертв з обох сторін. Більше — зі сторони “Карпатської Січі”, яка була слабо озброєна”, — розповів Суспільному історик Юрій Славік.
Бої з Чехословаччиною тривали понад 8 годин. Після цього вдалося домовитися про відвід військ з території Карпатської України. За час протистояння з чехословацькими солдатами війська Угорщини встигли зайняти три села поблизу Мукачева.
Тим часом Гітлерівська Німеччина готувалася анексувати всю територію Чехії. 14 березня 1939-го парламент Словаччини проголошує незалежність і вихід зі складу Чехословаччини. Наступного дня — 15 березня — державну самостійність проголошує Сойм Карпатської України.
“Фактично Карпатська Україна проголосила свою незалежність після того, як де-юре і де-факто Чехословаччина припинила своє існування, коли нацистські війська увійшли вже в Прагу. І Чехословаччина фактично зникла з політичної карти Європи”, — розповів історик.
Парламент затверджує конституцію, державну мову — українську, синьо-жовтий прапор та гімн — “Ще не вмерла України ні слава, ні воля”. Президентом Карпатської України стає Августин Волошин, прем’єр-міністром — Юліан Ревай, а головою Сойму — Августин Штефан.
“Всі законні етапи Карпатська Україна пройшла. Єдина юридична норма, яка не дозволяє нам говорити про повну легітимність — це міжнародне визнання”, — каже Юрій Славік.
Після проголошення незалежності Волошин звертається до Гітлера. Просить визнати Карпатську Україну, взяти її під свій протекторат, аби не дозволити Угорщині захопити державу.
“Часто через оце звернення у деяких колах істориків говорять, що Августин Волошин був колабораціоністом. Нацистська Німеччина просто була однією з геополітичних гравчинь тогочасної Європи, з якою працювали Москва, Лондон, Париж, Вашингтон та інші держави. На той час не було ще такої антагонії на два блоки”, — зазначив історик.
Угорщина пропонує роззброїтися і мирно увійти до її складу. Волошин відмовляє: “Карпатська Україна — мирна держава і хоче жити в мирі з сусідами, але у разі потреби дасть відсіч будь-якому агресору”.
На Закарпатті оголошують мобілізацію. Угорщина наступає з кількох напрямків — Ужгорода, Мукачева, Берегова та Виноградова.
Попри перевагу угорських сил у техніці та кількості солдат, Карпатська Україна дає бій. Верховний командант Михайло Колодзінський заявив: “В словнику українського націоналіста немає слова “капітулювати”, сильніший ворог може нас у бою перемогти, але поставити нас перед собою на коліна — ніколи”.
Найбільший бій між силами угорської армії і силами Карпатської України відбувся на Красному полі. “З за 9 км від Хуста. Протягом кількох годин вдавалося утримувати переважаючі сили Угорщини. Були і танки, і авіація була. А “Карпатська січ” мала на руках тільки стрілкову зброю і незначну кількість кулеметів, захоплених на складах чехословацької армії”, — розповів Юрій Славік.
18 березня угорці окупували майже всю Карпатську Україну. Проте українці продовжували боротись з окупантами у гірських районах майже до кінця травня. За оцінками свідків, угорська влада розстріляла 500-600 полонених. При захисті Карпатської України загинули від 2 до 6,5 тисяч людей. Поблизу села Рокосово розташований меморіальний парк “Красне поле”. Його створили на місці загибелі українців.
