Зґвалтування на Закарпатті: стало відомо, хто ж батьки хлопців

Резонансна історія зі зґвалтуванням закарпатської школярки продовжує хвилювати людей.

Тож що відбувається зараз. Певні позитивні зрушення у справі вже є. Але про те, що все закінчиться позитивно для родини потерпілої дівчинки – говорити зарано.

Утім Віктор, батько дитини заявив, що їде до Києва, де працюватиме над справою з адвокатами. Нагадаю, що юридичну допомогу пообіцяв надати родині Масі Наєм. За словами Віктора, поки що переводити доньку у іншу школу він не буде. Водночас стало відомо, що навчальний заклад змінили самі хлопці.

Останніми днями під бурхливе обговорення громадськості потрапила директорка Верхньоворотської школи Марія Чекета. Її засуджують у зв’язку з тим, що школа дала ґвалтівникам позитивні рекомендації, на підставі яких, зокрема, суд і пом’якшив вирок, залишивши їх на волі. Спілкуватися з журналістами жінка вперто не бажає, пише obozrevatel.

А що відомо про родини самих хлопців? Матір’ю двох неповнолітніх братів-близнят Ростислава та Владислава, які брали участь у зґвалтуванні 14-річної школярки із села Верхні Ворота Воловецького району Закарпатської області, є бухгалтерка Нижньоворітської сільради Наталія.

Як розповів голова сільради Іван Грига, жінка працює у них уже понад 10 років. До речі, у сім’ї є ще старша сестра.

У селі кажуть, що родина братів за місцевими мірками багата, їхня бабуся їздить на заробітки до Італії.

Сім’ю третього учасника зґвалтування Михайла вважають у селі благополучною і теж заможною. Наразі мама Михайла закрила свої сторінки в соцмережах.

Також бабуся постраждалої дівчинки Марія Сюртик назвала прізвище державної безкоштовної адвокатки, яка захищала їхні інтереси. Це Олена Дубровська з Ужгорода.

Які плани на майбутнє має сама потерпіла дівчинка. Вона розповіла, що наразі намагається наздогнати навчання, спілкується з подругами, а про цей випадок старається не згадувати. У майбутньому хоче стати візажистом-перукарем. Каже: “Тепер переводитися до іншої школи не хочу, думаю завершити навчальний рік тут, а потім піду вчитися за спеціальністю”.

Хочеться побажати, аби її мрії здійснилися і про пережите не довелося згадувати, а щоб кожен причетний до цієї справи отримав за заслугами.

ЗакарпатПост