Вибух міни нашпигував ноги цвяхами та гайками: як лікарі рятували бійця від ампутації
«Маю другий шанс повернутися до своїх», – дивлячись на свої посічені, але все ж збережені ноги, говорить воїн Олександр Довбиш.
Він – один із кількох десятків поранених захисників, яких сьогодні доправили до Національного реабілітаційного центру НЕЗЛАМНІ Першого медоб’єднання Львова.
Олександрові – 25. Від перших днів повномасштабного вторгнення він рвався стати на захист своєї країни. Однак, мобілізували його аж на сьомий прихід до військкомату.
Служити пішов торік у травні. А, оскільки, хлопець – кухар, то спершу його відправили робити те, що вміє найліпше. Тож перших десять місяців на службі він годував побратимів. А вже від квітня Сашкові теж випадає повоювати – на самому “передку”. Під Бахмутом.
«Наші хлопці постійно йшли вперед, штурмували, по сто метрів. Дуже тяжко вони давалися. А я був і на підкріпленні, і на евакуації, і на зв’язку. Все, що треба» – розповідає Олександр.
Поранення отримав два тижні тому, коли повертався на свою позицію з сусіднього окопу. Під ногами раптово спалахнуло. То вибухнула саморобна міна. Ноги захисника нашпигувало гвіздками і гайками, які були всередині пристрою. Першу допомогу Сашкові надали побратими. Вчасно і правильно наклали турнікети. Далі на БТРі евакуювали товариша.
Позаду у Олександра вже чотири шпиталі і кілька операцій. Лікарям вдалося вберегти ноги від амптуації, але в них ще залишаються рештки міни. Завдання хірургів Центру НЕЗЛАМНІ – дістати всі уламки, а фахівців з реабілітації – максимально швидко відновити бійця.
«Лікуємося, реабілітуємося і назад, до хлопців», – з оптимізмом каже Олександр. Він прагне якомога швидше стати на ноги. І знову – з автоматом в руках – гнати ворога з нашої землі.
