Фото єнотовидної собаки зробив місцевий мешканець, та повідомив службі охорони парку. Тварину врятували від розлючених псів.
Єнот уссурійський, або єнотоподібний собака (Nyctereutes procyonoides (Gray, 1834), ще Мангут або танукір — хижак з родини Псових (Canidae).
За характерну «єнотську маску» його плутають з Ракуном звичайним, або єнотом-полоскуном (Procyon lotor) ― з іншої родини Ракунові (Procyonidae), або єнотові. Природній ареал поширення – Уссурійський край, тому й отримав таку видову назву.
В Україну завезений ще в радянський період в першій половині ХХ ст. для мисливського розведення. Поява цього виду серед європейської теріофауни — негативний приклад непродуманого втручання людини в природу ― ніби з добрими намірами, так би мовити для збагачення аборигенної мисливської фауни.
Невибаглива і дуже кмітлива тварина дуже швидко розселилась по європейських країнах і стала сильним конкурентом аборигенними видами хижих ссавців. Сьогодні єнотовидна собака включена до офіційного переліку інвазійних видів в Європейському Союзі. В суворих умовах Уссурійського краю ця тварина на зиму впадає у сплячку, у нас же може активно жити круглий рік, окрім коротких періодів зими під час лютих морозів.
Проживає переважно в норах, або робить лігво з сухих гілок і трав десь у чагарниках, часто заселяючи покинуті борсучі або лисячі нори, тим витісняє їх з улюблених місць. Харчується всім, що може знайти і вполювати.
Можливо, можна було б і тішитись, що така, безумовно красива і мила з виду тварина поповнила список нашої фауни, але ж хто може передбачити наслідки подальшого розселення її в наших краях, пише Неля Коваль, провідний науковий співробітник, в.о. начальника відділу науково-дослідної та еколого-освітньої діяльності Нацпарку.