Звідки в Ужгород потрапили сакури? Австрія чи Японія?
Історія появи сакур в Ужгороді оповита цікавими деталями та сягає часів Чехословацької республіки, до складу якої в той час входило Підкарпатська Русь, нині Закарпатська область України. На початку 1920-х років, коли Ужгород активно розбудовувався як адміністративний центр краю, виникла ідея озеленення міста екзотичними декоративними рослинами, пише газета “Закарпатські оголошення“.

Існує кілька версій щодо того, як саме сакури потрапили до Ужгорода. Одна з найпоширеніших розповідає про те, що їх завезли з Відня (Австрія). У той час Відень був одним із культурних та наукових центрів Європи, де активно займалися селекцією та інтродукцією різних видів рослин. Ймовірно, саджанці сакур були придбані для прикрашення нових міських кварталів та парків.
Романтична версія з японцями
Інша, більш романтична версія, пов’язує появу сакур з японськими дипломатами або представниками торгових місій, які могли відвідувати Ужгород. За цією версією, саджанці могли бути подаровані місту як символ дружби та культурного обміну.
Однак, найбільш вірогідною вважається версія, пов’язана з розвитком сільського господарства та садівництва в регіоні. У 1920-30-х роках у Підкарпатській Русі активно досліджувалися можливості вирощування нових плодових та декоративних культур. Сакура, як декоративна рослина з красивим цвітінням, могла зацікавити місцевих агрономів та ботаніків. Існує припущення, що перші саджанці могли бути привезені з ботанічних садів Чехословаччини або інших європейських країн для експериментальних посадок.
Старожили міста згадують
Точно встановити дату появи першої сакури в Ужгороді сьогодні вже складно через відсутність документальних підтверджень. Проте, старожили міста згадують про поодинокі дерева сакур, які вже існували в міжвоєнний період. Активна ж висадка сакур у місті припала на другу половину XX століття, коли їх почали використовувати для озеленення вулиць, скверів та набережних.
Саме завдяки планомірній роботі міських служб та ентузіазму місцевих жителів, Ужгород поступово перетворився на місто, яке ми знаємо сьогодні – з довгими алеями квітучих сакур, що стали його візитівкою та предметом гордості.