Я дуже люблю свою маму, але не можу з нею жити!

Я дуже люблю свою маму і завжди боялася її втратити, але за той час, що я до неї повернулася, я зрозуміла, що не можу з нею жити. Вона агресивно налаштована по відношенню до мене і завжди чіпляється до дрібниць: то принесу не ту їжу, то суп вона їсть уже третій день. Коли запитую, що купити, у відповідь отримую: «не знаю» або «ну що-небудь смачне», пише газета «ПОРАДИ».

замовляй рекламу в газеті ПОРАДИ: 050 888 50 50

Хочу налагодити своє особисте життя

Сама в магазини вона не ходить, тому що не в силах тягати продукти. Іноді лаємося через те, що вона намагається мене контролювати. Я пробую налагодити своє особисте життя, ходжу на побачення і кожен раз чую її обурення з приводу того, що я пізно прийду, а вона не буде всю ніч спати. Мені здається, це абсурд. Мого мою дитину називає сином і я думаю, що налаштовує його проти мене. Раніше я залишала його будинку спокійно одного, а тепер він не може сидіти навіть з бабусею: коли я йду, починаються істерики, а, якщо мене довго немає, дзвонить кожні 15 хвилин. Запитує, де я і коли прийду. Іноді він поводиться погано і говорить, що ненавидить мене. Це найбільше мене ображає, іноді йду по вулиці і прямо плачу. Раніше такого не було.

Думала влаштуватися на нічний підробіток

Зараз я забезпечую трьох людей, плачу за квартиру, ще й мама попросила зробити ремонт в тій, де ми живемо. Відмовити я їй не можу, ремонт там дійсно потрібен. Грошей немає на то, щоб щось знімати, про іпотеку я вже зовсім мовчу. Думала влаштуватися на нічний підробіток, а потім зрозуміла, що з сином сидіти нікому. Мама теж не хоче, щоб ми їхали. Вона і так не любить, коли ми з сином удвох просто вибираємося з дому, просить, щоб ми взяли її з собою. А як я візьму її в кафе до подруг? Діти в дитячій кімнаті грають, ми розмовляємо.

Зібрала речі і збиралася пожити у подруги

Одного разу у мене був порив, коли я зібрала наші з сином речі і збиралася пожити у подруги, щоб потім знайти грошей на оренду квартири. Мамі стало погано. Вона каже, що раніше жила одна нормально, а тепер вік уже не той. Їй справді важко забиратися і носити продукти з магазину, сама не справляється. Пропоную їй доставку оплачувати, а вона: «Донечко, ну чого ти витрачатися будеш». У такі моменти її хочеться обійняти і сказати, як я її люблю, але буквально через годину все зміниться і я отримаю в свою адресу масу неприємних слів.

ЗакарпатПост