Які таємниці приховує церква святого Юрія в Ужгородському замку
Про це та інше під час наших «Недільних бесід» в газеті «Закарпатські оголошення», ми говорили з відомим закарпатським істориком, археологом та дослідником, кавалером ордену Марії Терезії Олександром ДЗЕМБАСОМ.
– Що можете розповісти про розкопки на території Ужгородського замку? Що цікавого вдалося знайти?
– Честь Ужгородському національному університету, молодим історикам за те, що вже давно проводять хай не масштабні роботи, але досліджують пам’ятки замкової архітектури Закарпаття, проводять експедиції, вивчають Середнянський, Королівський замок, середньовічні церкви.
А в 2018 році вперше розпочала роботу експедиція УжНУ спільно з Закарпатським краєзнавчим музеєм і Закарпатським Центром туризму учнівської молоді, який я частково репрезентую, і ми спільними зусиллями почали досліджувати церкву святого Юрія. Цікавого там багато, ми досить багато матеріалу отримали для подальшого осмислення, виявили перші загадки. Справа в тому, що наразі із тієї ділянки, яку ми дослідили, найбільш ранній матеріал можна датувати початком ХV століття. Це – найбільш ранній матеріал , більш давнього немає, хоча ця церква згадується у документах з ХІІІ століття. Тобто та, стара церква, ймовірно, була розташована десь поряд, і ми її ще не зачепили. Але роботи триватимуть і надалі. Ми плануємо провести масштабні роботи й, запевняю, закарпатці будуть здивовані тим, що вони мають, по чому ходять. Усі знахідки поповнять колекцію Закарпатського краєзнавчого музею. Буде розглядатись питання їхньої експозиції. На жаль, у ХVІІІ столітті за часів Австрійської імперії цю церкву пограбували. Нам вдалося знайти навіть керамічні келихи, напевно, з-під вина, з яких пили злодії. Вони цілі і добре збереглися. Проте все вкрасти вони не змогли. Виявлено і не зруйновані поховання. Їх не так багато, а це – дуже важливий для нас матеріал. Цікаво, що деякі поховання знаходилися під стінами, деякі – поряд із ними. Та якісь висновки робити ще зарано.
Чи могла бути церква святого Юрія, яку шукають на території Ужгородського замку, в іншому місці? Про це під час наших «Недільних бесід» в газеті «Закарпатські оголошення», ми говорили з доктором історичних наук, професором Романом Офіцинським.
– Влітку 2018 року, проходили археологічні розкопки на території замку. Церква святого Юрія дуже цікава з точки зору історії міста. Йосип Кобаль писав, що там спалили першу закарпатську відьму. Але також відомо, що церква згоріла. Проте слідів згарищ команда археологів не виявила. Чи є вірогідність того, що перша церква могла бути на іншому місці? Загалом на скільки вивчений Ужгородський замок?
– Цей костел пошкодила пожежа 1728 року, а 1762 року його остаточно розібрали на будівельний матеріал для перебудови однойменного католицького храму в стилі пізнього бароко, що на вулиці Августина Волошина поблизу Корзо. Через два з половиною століття, 1978 року, на подвір’ї замку відкрито п’ятигранну апсиду з контрфорсами. Відтак розчищено від завалів прямокутний неф, секрестію, поховальну крипту. Встановлено, що храм спорудили наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ століть і тричі перебудовували. Востаннє ‒ наприкінці ХVІІ століття у барочному стилі. Нинішнього літа археологи започаткували новий цикл кількарічних розкопок місця розташування костелу святого Юрія. Зачекаємо вагомих знахідок, що, можливо, скоригують наші знання дотепер і про весь Ужгородський замок. Поки що нема контрверсій. Епізодично дискусії ведуться про первісність іншої локації Замкової гори. 1384 року в Ужгороді Другети заснували монастир католицького чернечого ордену паулінів, що існував до 1587 року. Ось тут запитань більше, ніж переконливих відповідей.
Як розповів минулого року у коментарі Varosh керівник археологічної експедиції, кандидат історичних наук, доцент УжНУ Володимир Мойжес у 2024 році після підготовчих робіт у боковій наві досліджували крипту, де, як вважається, ховали і, відповідно, є усипальниці представників родини Другетів. «Ми розчищаємо завали склепіння крипти, яка, за історичними джерелами, була пограбована у 18 столітті. Хочемо дослідити площу, структуру, і можливо на дні все ж таки знайдемо щось, що пов’язано з Другетами», – сказав Володимир Мойжес.
