15 червня – святого пророка Амоса та преподобного Єроніма, пресвітера Стридонського

15 червня за новоюліанським календарем, всі православні християни вшановують день пам’яті святого пророка Амоса, який цього дня народився у невеликому містечку Текої неподалік від Віфлеєму.

З дитинства хлопчик був привчений до праці та випасав стада худоби, щоб заробляти на хліб. Побачивши його смиренність, Бог звелів йому йти до Ізраїлю, переконувати людей, які загрузли в гріхах та ідолопоклонстві, покаятися і почати вести праведне життя.

Амос почав пророкувати, що прийдуть на землю ізраїльську асирійці, спустошать її та будуть знущатися з людей, якщо вони не повернуться обличчям до Бога. Але головний жрець Ізраїлю Амасія постійно знущався зі святого пророка та наказував йому повертатися додому. Одного разу він жорстоко побив Амоса і той через два дні помер він жорстоких ран. Але його слово залишилося у вигляді «Книги пророка Амоса», яка увійшла у Старий Заповіт.

Цього дня, Церква вшановує і пам’ять преподобного Єроніма Стридонського. Блаженний Ієронім Стридонський народився у християнській родині в місті Стридоні (Далмація і Паннонія). Для здобуття освіти батьки послали його до Риму, де він вивчав світські науки. На початку свого життя в столиці юнак захопився мирською суєтою, але невдовзі у ньому визріло рішення в корені змінити своє життя. Коли хлопцю було близько 20 років, він прийняв святе Хрещення. Після цього він відвідав Галлію. Тут у святого Ієроніма прокинулося бажання цілком присвятити себе Богу і прийняти чернецтво.

Близько 372 року блаженний Ієронім повернувся в рідне місто, але батьків в живих вже не застав. На нього лягли турботи про виховання молодших сестри і брата Павлініана. Постриг довелося на якийсь час відкласти. Блаженний Ієронім став ревно вивчати Святе Писання.

Влаштувавши домашні справи, він поїхав на Схід і близько 5 років прожив в одному сирійському монастирі, з’єднуючи роботу над Святим Письмом з суворими аскетичними подвигами. Крім того, святий Ієронім досконало вивчив єврейську і халдейську мови. У цей період почалася його листування з численними особами з найрізноманітніших питань. Збереглося до 120 листів, безперечно написаних блаженним Ієронімом. У цей час в Антіохії відбувалися розбіжності між прихильниками єпископів Мелетія, Павлина і Віталія. Суперечки досягли і обителі, де трудився блаженний Ієронім. Внаслідок незгод йому довелося покинути обитель і піти в Антіохію. Тут єпископ Павлин висвятив його в сан пресвітера. Потім блаженний Ієронім відвідав Константинополь, розмовляв з святителями Григорієм Богословом та Григорієм Нісським, а в 381 році вирушив до Риму. У Римі він продовжував вчені праці. Святий Папа Дамас I (366 – 384), також займався вивченням Священного Писання, наблизив його до себе. Але через викриття блаженним вдач сучасного йому римського християнського суспільства утворилася ціла партія недоброзичливців блаженного. Після трирічного перебування у Римі блаженний Ієронім змушений був назавжди покинути це місто. Разом зі своїм братом Павлініаном та друзями блаженний Ієронім відвідав Святу Землю, ченців Нітрійської пустелі, а в 386 році оселився в печері у Віфлеємі, поблизу від печери Різдва Христового, і почав сповнене суворих подвигів життя.

Це був період розквіту його творчої діяльності. Видатний вчений свого часу, блаженний Ієронім залишив Церкві багату письмову спадщину: твори догматико-полемічні, морально-аскетичні, праці з тлумаченням Священного Писання, праці історичні. Але головним його подвигом був зроблений заново переклад на латинську мову книг Нового і Старого Заповіту. Цей переклад під назвою Вульгати увійшов у загальний вжиток в Західній Церкві.

Блаженний Ієронім з глибокою скорботою пережив падіння улюбленого ним міста Риму, завойованого готами в 410 році. А в 411 році блаженного спіткало нове випробування – набіг диких бедуїнів-арабів. Лише милістю Божою громада старого подвижника була врятована від повного розорення. Своє життя він закінчив у тій самій Віфлеємській печері. Датою смерті блаженного Ієроніма вважається 420 рік. Мощі його були перенесені з Віфлеєму до Риму.

ЗакарпатПост