Ужгород: Басейн «Спартак» хочуть остаточно знищити?
П’ятий рік поспіль триває епопея навколо відомого басейну «Спартак»: його передають з рук в руки, сваряться на ньому, судяться, продають і повертають у міську власність. То він страшенно комусь потрібний, то ширяться чутки про те, що об’єкт повністю зруйнований і відновленню не підлягає. Тим не менше, наразі він залишається єдиним олімпійським в місті, хай і недіючим. На нього хай поки що і марно, але все ж таки ще покладають надії як спортсмени-ватерполісти, так пересічні Ужгороді, котрі мріють і самі поплавати, особливо влітку, і дітей повчити, і від низки недуг вилікуватися. Проте такі надії, на думку низки підприємців та депутатів обласного центру, можуть бути остаточно поховані новими спробами продати чашу басейну і, не виключено, «…побудувати на цьому місці щось інше». Принаймні так заявили цього тижня учасники одного з засідань Ужгородського прес-клубу. І про ту загрозу, яка нависла над «Спартаком» – детальніше.Статистика трагедій на воді у Закарпатті з кожним роком стає гіршою. Як і загалом в Україні. Спеціалісти підрахували, 70 % ужгородських учнів не здатні триматися на воді. Ще одна показова цифра: у 80-х роках 93 % студентів УжНУ вміли плавати, зараз таких заледве половина. Причина такої складної ситуації в тім, що дітям просто немає де вчитися плавати. А ще басейни потрібні хворим, бо плавання лікує низку патологій. Проте чомусь на цю проблему міська влада не тільки не звертає увагу, а ще й вирішила розпродати по шматках єдиний міський олімпійський басейн «Спартак». Підприємці та громадськість обласного центру кажуть – якщо об’єкт потрапить у приватні руки, громада може його втратити назавжди. Так само як і можливість поплавати, зайнятися спортом привчити дітей до здорового способу життя…
Отже, все почалося з того, що Ужгородська міська рада 5 лютого 2010 року ухвалила рішення про те, аби вдруге включити до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом продажу «колишній басейн (чаша) літера 1 за адресою м. Ужгород вул. Підградська, 33». Здавалося б, нічого страшного, але… Якщо чашу продадуть у приватні руки, не факт, що збережеться її цільове призначення, бо поки що умов проведення аукціону все ще немає, а отже, не факт, що не відбудеться тог, про що сказано вище – повного знищення басейну. «Чому такий унікальний об’єкт виставляють на аукціон? Тут повинні вчитися плавати школярі, тренуватися спортсмени. Міська влада не робить жодного кроку, щоб басейн міг функціонувати як заклад соціальної інфраструктури, не було спрямовано жодного звернення до області чи до Кабміну з проханням виділити необхідні для відновлення басейну кошти. Продати його у приватні руки — це не вихід, це шлях до втрати басейну. А вже такі чутки ширяться містом, мовляв, тут збудують якийсь інший об’єкт, і місто назавжди басейн утратить», — сказав на засіданні депутат Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко.
Він вважає, що допустити продажу цієї чаші не можна. «Я буду ініціювати звернення до обласної ради з проханням здійснити відповідні кроки — чи програму порятунку басейну розробити, чи включити його до переліку об’єктів, які необхідно профінансувати з обласного бюджету. Ми не будемо сидіти осторонь, бо всі живемо в цьому місті», – додав В. Чубірко.
Проте поки обласна влада втрутиться в проблему, її намагатимуться вирішити на місцевому рівні. Голова Правління РВ УСПП в Закарпатській області Маргарита Мощак заявила, що ініціативна група підприємців ухвалила рішення взяти участь в аукціоні та викупити у міста чашу басейна, відновити його і після місцевих виборів передати у власність громади, щоб усі ужгородські діти могли безкоштовно тут займатися. Для цього на спеціальний рахунок планують зібрати кошти за допомогою усіх ужгородців. «Після прийняття міськрадою вже згаданого рішення ми чекали оприлюднення умов продажу басейну з аукціону, але досі їх не бачимо, отже існує пряма загроза втрати цього об’єкту, як це вже сталося із приміщенням аптеки № 1, будівлею санепідемстанції та іншими, — сказала М. Мощак. — Я впевнена, що спільними силами ми в змозі зібрати необхідні кошти і що ми виграємо на аукціоні, бо ніхто не схоче конкурувати з громадою та ставати на перешкоді здоров’ю ужгородців».
Про те що басейни для мста конче потрібні, сказав під час засідання прес-клубу і тренер з водного поло на басейні «Спартак», а нині викладач факультету фізичного виховання та спорту УжНУ Геннадій Мордвінцев: «Свого часу в Ужгороді сформувалася сильна школа водного поло, 8 років поспіль тут проводилися міжнародні турніри. 7-8 ужгородських спортсменів постійно грали, навіть брали участь у львівській команді, яка перемагала у першості СРСР». Натомість сьогодні ні школярі, ні студенти (2 роки не працює і університетський басейн «Буревісник») не мають змоги навчатися плаванню. А це проблема, бо нині ледве 5-6 % дітей дошкільного та раннього шкільного віку вміють плавати. А це означає, що будуть виникати трагедії на воді. Врятувати діток можна лише одним чином – вчити їх плавати.
А ще учасники засідання розповіли, що з’ясувати всі питання навколо «Спартака» їм перешкоджає вперте небажання міської ради спілкуватися з цього приводу: умови аукціону не оголошують, про те, чи буде змінено цільове призначення обєетку після його продажу – також. Більше того, нині не можна отримати відповідь ще на низку питань: чому продають лише чашу? А роздягалки? А прилегла територія? Що з ними ? Як можна вилучити чашу з єдиного майнового комплексу? Чи не будуть прилеглі землі включені як обслуговуючі при продажу, а це означало б, що знищать парк? І чому на облаштування парку перед УСБУ в Закарпатській області можна було викинути 600 тис. грн.., а знайти 2 мільйони на відновлення роботи чаші – дуже складно? Якось неспіврозмірні об’єкти, роботи та фінанси…
Причому, додають підприємці, якби міська рада таки відродила басейн, то тільки б виграла на цьому. Приміром, торік бюджет міста Ужгорода втратив 300 тис. грн. через те, що не зміг прийняти відповідні змагання з плавання. «Кошти за змагання ідуть у міськи1й бюджет. Якщо грамотно підійти до організації роботи басейну, то він сам на себе може заробляти», – додала голова РВ УСПП. Г. Мордвінцев каже, завдяки функціонуванню такого об’єкту можна проводити й міжнародні змагання, бо Закарпаття в цьому плані має дуже зручне географічне розташування: поряд уся Європа. Більше того, якби олімпійський басейн працював, то тут і тренувалися б спортсмени, а це також кошти. Можна ще добудувати над роздягалками 2-3 поверхи готельчика, тоді взагалі можна буде говорити про серйозні події в спортивному житті міста. Усе це, погодьтеся, цілком слушні аргументи, і якби міська влад дослухалася б до них – отримала б багато дивідендів.
А поки що ініціативна група подала платіжні реквізити й закликає всіх ужгородців збирати кошти та долучитися до порятунку басейну: РВ УСПП в Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Капітульна, 33 Код 34326032, р/р 26000595806001, МФО 312668 в ЗФ АБ «Брокбізнесбанк». Призначення платежу: для виконання статутних цілей, придбання басейну “Спартак” з подальшим використанням місцевою громадою.
Інформація по надходженню цільових коштів щоденно оновлюватиметься на сайті РВ УСПП http://www.usppzak.org.ua».
Наталка ЛОГОЙДА, газета «НЕДІЛЯ»
