Віктор Шейбут, 1-й заступник голови ДПА України: “Ми не хочемо перетворити всю країну на зону”

Перший заступник голови Державної податкової адміністрації України – начальник податкової міліції Віктор Шейбут обіцяє, що податкове навантаження знизиться, але лише тоді, коли поновиться економіка.

— Нещодавно заступник голови ДПАУ Сергій Лекарь заявив про те, що за виплату зарплати у конвертах треба карати не лише роботодавців, а й працівників. Чи ви підтримуєте цю ініціативу?

— Думаю, що наймані працівники мають нести не кримінальну, а адміністративну відповідальність. За оперативними даними, в Україні 50% зарплат виплачується у конвертах, що призводить до недонадходження грошей до Пенсійного фонду та місцевих бюджетів. Зараз відповідальність за виплату зарплати у конвертах передбачено ст. 212 Кримінального кодексу («Ухиляння від сплати податків»). Та ми ж не хочемо перетворити всю країну на зону. Тож вихід один — штраф.

— А що чекає на керівників — штраф чи арешт?

— Ми заарештовуємо тільки якщо є загроза, що керівники підприємства можуть зникнути або вплинути на хід слідства. Найголовніше — повернути гроші. Арешти й кількість кримінальних справ — це не самоціль. Наведу один приклад. Нещодавно було порушено кримінальну справу проти керівництва великого кондитерського підприємства — «Житомирські ласощі». Ми отримали інформацію, що його працівникам за відомостями виплачували мінімальну зарплату, а в конвертах вони отримували доплату. Використовувалася така схема: від імені працівників з фірмою «Ренесанс» було укладено договори про надання консультацій з виробництва кондитерських виробів. За ці консультації працівники й отримували доплату в конвертах. Та вони й гадки не мали про фірму «Ренесанс». Ми вже провели обшуки за місцем проживання і роботи засновників компанії, вилучили договори, допитали працівників підприємства. З’ясовуємо, як довго тривала афера. За попередніми даними, підприємство недоплатило лише до ПФ понад 3 млн грн. Але поки що під варту не взяли нікого.

— Яким підприємствам буде приділено найбільше уваги в ході боротьби із зарплатою в конвертах?

— Пошук таких підприємств — це, насамперед, наша оперативна майстерність. Але можу сказати, що особливу увагу привертають успішні підприємства, де у працівників за відомостями зарплати менші, ніж мінімальні. Наприклад, беремо таку компанію з кількістю робітників у 100 осіб. Переконуємося, що там справді працює така кількість людей — вранці і ввечері рахуємо, скільки людей приходить та йде (плюсмінус п’ять-шість осіб, які пішли раніше або пізніше). Потім перевіряємо фонд заробітної плати, добробут окремих працівників і робимо висновки. А в день зарплати приходимо на підприємство, і все стає ясно — іменні конверти розкладені та чекають на своїх власників. Крім того, у нас є джерела оперативної інформації — багато працівників не приховують того факту, що отримують зарплату в конвертах, розуміючи, що це погано.

— Крім боротьби із зарплатою в конвертах, які ще є пріоритети в податкової міліції?

— Ми проводимо операцію «Бюджет». У ході її ліквідуємо схеми уникання сплати податків, а також запобігаємо незаконному відшкодуванню ПДВ. Крім того, разом з митницею проводиться широкомасштабна операція «Щит» — наведення порядку зі сплатою податків у зовнішньоекономічній сфері. Під особливим контролем — імпорт дорогих товарів.

— Про імпорт яких товарів ідеться?

— Можливо, ви звернули увагу, що в Києві закрито магазини, які торгують брендовими швейцарськими годинниками. Цікавий факт: брендові годинники продаються в магазинах за ціною $50-500 тис., але в митниці немає жодної інформації про те, що такі дорогі годинники перетинали кордон України за останні три роки. До того ж, у нас були заяви громадян про те, що при купівлі годинників не видавалися чеки. А це перша ознака нелегального походження товару. Нас зацікавили ці факти і ми взяли їх у роботу. Обрали для перевірок магазини в шести регіонах — крім Києва, це Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Одеська й Львівська області. Наші співробітники зайшли до магазинів, зробили контрольні закупівлі. Перше, що підтвердилося — невидача чеків. А потім ми поцікавилися, звідки в магазині товар на десятки мільйонів гривень — і не отримали відповіді. Органами податкової міліції було вилучено понад 6 тис. елітних годинників на суму 216 млн. грн., а ще 617 годинників — на суму 35 млн. грн. Сертифікати виробників є, ми перевірили — годинники справжні. СБУ порушила кримінальну справу за фактом контрабанди.

— А які товари потраплять до поля зору податкової услід за годинниками?

— Якщо я назву якийсь товар, одразу можуть почати закриватися магазини… Таких товарів чимало. За словами голови Держмитслужби Ігоря Калетника, зі 100% взуття, що надходить в Україну, 90% — гумове. Але ж ми не ходимо ані в калошах, ані в гумових чоботах. Звідки ж брендове взуття в наших магазинах? На переоблік уже закрився магазин Louis Vuitton — Ігор Калетник заявив, що жоден товар під цією маркою офіційно в Україну не імпортувався, і хтось інформацію довів до власників магазина. Це не смішно, а страшно. Товари йдуть без будь-яких документів.

— Крім перевірок магазинів, які методи ви плануєте використовувати для боротьби з ухилянням від сплати податків при імпорті?

— Ми вже знаємо, як боротися з контрабандою, але методи поки що розробляються. Наведу один приклад, як можна боротися з нелегальним імпортом, навіть не перебуваючи на кордоні. Зараз будь-яка іноземна побутова техніка за законом мусить мати гарантійний талон. Зазвичай це надрукований на принтері бланк, на якому від руки написано найменування товару. Та можна зробити гарантійний талон документом суворої звітності, надрукувати його на папері зі спеціальним захистом і голограмою. Коштуватиме такий талон лише 27–30 коп., ми можемо видавати бланки навіть безкоштовно. І якщо підприємець декларує імпорт 2000 одиниць техніки, то отримає й гарантійні талони в такій самій кількості. А якщо ми зайдемо до магазину з контрольною закупівлею і замість гарантійного талона встановленого зразка нам видадуть ксерокопійований папірець, ми точно будемо знати — це контрабанда.

— Чи активізувалася боротьба з конвертаційними центрами?

— У 2009-му викрито чотири організовані злочинні угруповання, а за три місяці цього року — також уже чотири. Йдеться про злочинні організації, у яких ролі було чітко розподілено між учасниками — організаторами, касирами, фінансистами, водіями, збройною охороною.

Наприклад, наприкінці минулого року викрили діяльність великого «конверта». Уже порушено кримінальну справу, організатори заарештовані й перебувають під вартою. Їх ізольовано, бо, якщо вийдуть на свободу, справа просто розвалиться — свідки змінюватимуть покази тощо. Ці хлопці встигли відмити 3 млрд. грн. Але є конвертаційні центри й поменше — наприклад, з обсягом операцій 85 млн. грн.

— Послуга переведення грошей у готівку подорожчала?

— За нашою оперативною інформацією, раніше це коштувало 0,5% від суми. Зараз ціна підвищилася до 0,7–0,8%.

— Повертаючись до арештів — ви були одним із керівників податкової міліції під час розслідування найбільш резонансної справи, пов’язаної з взяттям під варту групи менеджерів — справи банку „Слов’янський” у 2000–2001 роках. Чи може щось таке повторитися зараз?

— Тоді я був начальником Управління боротьби з корупцією та безпеки в органах державної податкової служби, але справа відбувалася на моїх очах. Зараз без роботи я теж не залишуся. Таких, як банк „Слов’янський”, у нас уже три фінструктури. Це середні банки, які були частиною злочинної схеми й використовувалися як інструмент для вимивання бюджетних коштів. Ми знаємо, що деякі вищі керівники банків діяли свідомо. Порушуватимемо кримінальні справи, а зараз ми на стадії документування за фактом розкрадання бюджетних коштів.

— Кажуть, що хабар за відшкодування ПДВ становить 20–30%. Чи це так?

— Мені відомі ці цифри, але підтвердити їх я не можу, оскільки офіційних заяв від підприємців про те, що хтось вимагає хабарі, у нас не було. Та серед бізнесменів справді ходили розмови про відкати в 25–30%.

Відповідно до розпорядження прем’єра, з літа ми відшкодовуватимемо ПДВ автоматично. Щоб гроші не отримали шахраї, ми розподілили суб’єктів підприємницької діяльності на три категорії. Перша — ті, кого жодного разу не було викрито в порушеннях, зокрема металургійні підприємстваекспортери. Вони перебувають у зеленій зоні. Друга — підприємства з оборотом понад 70 млн., щодо яких у нас є певні сумніви. Таких підприємств — 2,7 тис., і вони є у річному плані перевірок. І третя категорія — підприємства, які вже було задіяно в різних незаконних схемах, у їхніх деклараціях щодо ПДВ ми вже знаходили великі розбіжності. Таких компаній — 27,8 тис. До них буде особливий підхід.

Такий підхід уже дав результати: якщо в січні–березні заявок на відшкодування ПДВ подавалося десь на 5 млрд. грн. щомісяця, то у квітні — лише на 1,4 млрд. грн.

— Чи можна з цього зробити висновок, що більш ніж половина з 31 млрд. грн. заявленого до відшкодування ПДВ — це фіктивні суми?

— Думаю, що сумнівні суми становлять 20–25%.

— Чи буде податкова міліція більше перевіряти малий бізнес?

— Прем’єр чітко дав зрозуміти, що малий бізнес взагалі потрібно залишити у спокої. Користі від нього ніякої: донараховані 100–200 грн. — не гроші для бюджету. Перевірятимемо тільки підприємства з оборотом понад 70 млн. грн. на рік.

— В уряді не раз говорили про те, щоб ввести податкові канікули для малого й середнього бізнесу.

— Податкові канікули для малого бізнесу — це те, що ми не будемо його чіпати. Значна кількість небагатих людей тримають кіоски — для них це єдине джерело доходу. Тож прийти й закрити цей кіоск на час перевірки, щоб людина не змогла торгувати хоча б дня три — неправильно.

Хоча це ціпок про два кінці. Підприємці, які торгували брендовими годинниками, також на єдиному податку. Але вони ж не пиляють годинників, щоб продати їх і потрапити у дозволене вікно — 500 тис. грн. Вони сидять на єдиному податку, а продають товарів на мільйони гривень. Тільки в одному магазині в Києві ми вилучили 195 годинників на суму 74,6 млн. грн., в іншому — 605 штук на суму 75 млн. грн. Тож треба відокремлювати зерна від полови.

Іноді малий бізнес серйозно порушує закон. Наприклад, у Києві виявлено понад 10 тис. малих архітектурних форм (МАФ), що не мають ані дозволів на торгівлю, ані ліцензій на продаж спиртних напоїв, сигарет. Ці МАФи продають контрабандну продукцію, іноді навіть небезпечну для здоров’я. Ось із цим треба боротися. Але це не означає, що ми будемо „бомбити” всі кіоски. Ми робимо акцент лише на роботу з великим бізнесом.

— Як ви вважаєте, чи не надмірне податкове навантаження на економіку — воно становить близько 30,9% ВВП (з урахуванням ПФ — 42%ВВП)? Якщо ДПАУ все ж таки реалізує свої ініціативи, чи не зупиняться підприємства?

— Ніхто не душитиме підприємства, однак потрібно вжити непопулярних заходів, щоб вивести країну з економічного колапсу. А коли економіка відновиться, податкове навантаження знизиться. У 2003–2004 роках, коли Микола Азаров очолював економічний блок уряду, воно знижувалося. Коли ми йшли з уряду в 2007-му, то залишили в скарбниці багато грошей.           

Розмовляли Ганна Сайченко та Костянтин Кравчук, “Контракти”