“Круглий стіл в Ужгороді”: Угорщина – наш близький сусід та економічний партнер № 1

18 травня в Ужгороді на базі Незалежного Інституту стратегічних досліджень (за адресою вул. Капушанська, 106 А ) пройшов круглий стіл на тему «Україна —Угорщина: перспективи поглиблення економічних зв’язків».
Йшлося про стан торговельно-економічного співробітництва України та Угорщини, місце та роль Закарпаття в українсько-угорському економічному співробітництві,  інвестиційні проекти угорських компаній на Закарпатті, а також їх перспективи на найближчі роки. Учасники круглого столу торкнулися нинішніх проблем та очікуваного у майбутньому від транскордонного співробітництва після вступу Угорщини до ЄС.

Для Закарпаття Угорська Республіка залишається економічним партнером № 1. Начальник головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської ОДА Ернест Нусер поінформував, зокрема, про те, що за перший квартал поточного року зовнішньоторговельний оборот нашої області з Угорщиною склав 110, 4 млн. доларів США і збільшився порівняно з минулим роком на 32, 8 % ( або на 27, 3 млн. дол.). Обсяг експорту до Угорщини за цей час склав 80,  9 млн. дол., що на 14 % більше від показника 2009 року. Найбільшу частку, 81, 5 %, від загального обсягу експорту становить електромеханічне устаткування.  Обсяг імпорту за перший квартал склав 29, 5 млн. дол., він зменшився порівняно з 2009 р. на 74, 1 %. Питома вага країни у загальнообласних обсягах імпорту склала 12, 9%. Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу з Угорщиною склало 51, 4 млн. доларів.

Ернест Нусер каже, що Угорщина також є одним з основних партнерів Закарпаття і в інвестиційному співробітництві після Японії, США, Німеччини, Австрії. Обсяги прямих іноземних інвестицій, які надійшли  з Угорщини, становлять 32, 9 млн. дол.США ( або 9, 3 %).  На сьогодні в нашому регіоні є 271 підприємство з угорськими інвестиціями. Найбільша їх частка в промисловості (81, 4 %), торгівлі (6, 9%), будівництві (3%), є також у  сільському господарстві, мисливстві, лісовому господарстві (2, 3 %),  діяльності готелів та ресторанів (1,7 %) тощо.

На спільному українсько-угорському кордоні функціонує 7 пунктів пропуску, які з’єднують нас з угорськими партнерами: автомобільні — «Лужанка», «Косино-Барабаш», «Тиса», «Двінкове», Вілок та залізничні — «Чоп» і «Саловка». У перспективі очікуються ще два: «Велика Паладь-Кішпаладь», «Дийда (Дідово)-Берегдороц».

Найбільші обсяги інвестицій припадають на суб’єкти господарювання у м. Берегово ( 9, 9 млн. дол.), м. Мукачеві (8, 6 млн. дол.), м. Ужгороді (2, 8 млн. дол..), у Виноградівському районі (3, 8 млн. дол.), Берегівському р-ні ( 2, 6 млн. дол.), Тячівському р-ні (1, 6 млн. дол.), а також на Ужгородщині — 1, 2 млн. доларів США, поінформувала  Галина Гриник, начальник головного управління статистики в Закарпатській області.

Суттєві обсяги інвестицій залучено у виробництво машин, електричного, електронного, оптичного устаткування та транспортних засобів, а також харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, у текстильне виробництво, виробництво одягу, хутра та виробів з хутра, шкіри та виробів зі шкіри тощо.

Експорт товарів до Угорщини у 2009 році був сформований за рахунок групи товарів «електричні машини та устаткування» (83, 1 % від загального обсягу експорту країни).  Крім того, вагому частку в угорських закупівлях займав одяг текстильний (3, 8%), взуття (2, 8 %), деревина і вироби з деревини (2, 4 %) та одяг трикотажний (1, 7 %).

За минулий рік в нашу область з Угорщини надійшло 72 млн. доларів США давальницької сировини, що становить 67,8% її імпорту. Натомість до Угорщини експортовано 341, 2 млн. дол. давальницької продукції, що становить 80, 4 % експорту цієї країни.

Заступник голови обласної ради Василь Брензович підкреслив, що частка обороту між Україною та Угорщиною, яка припадає на Закарпаття, становить 28 %. Тісними і плідними є зв,язки між нашими органами самоврядування. Щодо наявних проблем, то заступник Генерального консула Угорщини Томаш Віціан висловив сподівання на те, що між Угорщиною й Україною таки буде безвізовий режим, однак Україні для цього слід буде дещо поміняти свою законодавчу базу. Безперечно, процедура проходження кордону має бути більш злагодженою й простою.  На його думку, хорошими є можливості розвитку туризму, для якого маємо унікальну природу, а також необхідною є  співпраця з переробки пластмасової тари, якою засмічені наші річки. Переробка пластмасових пляшок дає на виході паливо й добрива.

Директор ТОВ «МОДІ» Олександр Селеш звернувся  безпосередньо до представника Угорського консульства з проханням «вирішити технічне питання перетину кордону», оскільки підприємцям, які у бізнесових справах перетинають кордон, доводиться стояти по 4-5 годин у черзі.

Перший заступник начальника Чопської митниці Михайло Дуран  розповів, що пропускна спроможність митниці зростає щороку, у так звані «пікові» періоди «стояння» на митниці триває щонайдовше дві години. З вантажними автотранспортними перевезеннями проблем немає, спостерігається позитивна тенденція до їх зростання.

Заступник міського голови Ужгорода Володимир Химинець зупинився на важливості співпраці й залученні інвестицій у туризм обласного центру ( нині понад 50 туристичних фірм возять туристів-угорців й туристів-українців), культурні відносини ( мер Будапешта не так давно привозив до Ужгорода оперних співаків), прикордонний малий бізнес. В економіці Ужгорода угорські інвестиції наразі на четвертому місці, і поки що це не той показник, який би ми могли мати.

За словами голови Ужгородської райради Михайла Фединця, на  Ужгородщині вже наступного року може бути реалізований проект з переробки сміття, зокрема пластмасових пляшок. Перемовини щодо цього завершується, обсяг інвестицій становитиме близько 4 млн. євро. Голова Берегівської районної ради Бейло Чижмар  висловився за необхідність створення відділу з аналізу інвестиційного ринку.  Про те, що у нас немає необхідного банку даних потенційних інвестицій ( хоча в області за рахунок платників податків  існують 13 управлінь, фірм, бізнес-інкубаторів, які займаються «пошуком партнерів і залученням інвестицій») говорив і почесний президент Закарпатської Торгово-промислової палати Бейла Сімйон. Він переконаний: «На сьогодні немає довіри ні Україні, ні Закарпаттю, ні владі. Чому? Бо ми не знаємо чітко, чого саме ми хочемо. Кошти є. Немає політичної волі. А тому необхідно змінювати стиль, підходи, держава має будуватися знизу».